презентацію методика рішення задач з молекулярної біології

презентацію методика рішення задач з молекулярної біології

Які зміни відбудуться в структурі білка, якщо у фрагменті днк, що його кодує (—таа — цаа — ага — аца — ааа—), між 10 - м і 11 - м нуклеотидами вставити цитозин, між 13 - м і 14 - м — тимін, а на кінці ланцюга — ще один аденін. Білок вазопресин (гормон гіпофізу, який підвищує кров’яний тиск та посилює діурез) складається з 9 амінокислот і кодується такою послідовністю нуклеотидів. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь - який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Біологія - наука про живе у всіх його проявах фактично є наукою життя, бо саме вона покликана знайомити учнів з навколишніми живими об єктами, їх зовнішньою, внутрішньою будовою та процесами життєдіяльності, пояснювати особливості будови і функцій власного організму, його хвороби та шляхи їх попередження, вчити розпізнавати і розрізняти різні живі організми та з ясовувати їх значення для людини, навчати правилам поведінки в повсякденному житті та природі, розвивати і виховувати екологічну культуру.

Наприклад, знання про склад ґрунту, кореневе живлення, проростання насіння, особливості зростання світлолюбних і тіневитривалих рослин згодяться на городі, на дачі і в квітнику; розпізнавання отруйних рослин, тварин і грибів допоможе вберегтися від отруєння і навіть смерті; вміння вимірювати пульс чи тиск, зупиняти кровотечу чи здійснювати прийоми штучного дихання обов язкові для кожної людини.

Знання гігієнічних норм і правил гігієни зберігає здоров я, запобігає його порушенням, а розуміння психофізіологічних особливостей вищої нервової діяльності людини допомагає в спілкуванні з іншими людьми та допомагає адаптуватися людині як соціальній істоті в суспільстві. Прикладів значущості практичних вмінь біологічної освіти можна привести безліч, бо більшою чи меншою мірою знання з біології використовують усі люди, навіть не замислюючись коли вони їх набули.

Однак, як показує масова педагогічна практика більшість з них проводяться репродуктивно фронтально в кінці уроку на етапі закріплення знань, іноді навіть без відповідного обладнання, і тому, не дивлячись на значні засоби і час, витрачений на ці роботи, їх реальний внесок до навчального процесу явно недостатній. Вдосконалення форм проведення лабораторних робіт в умовах підвищення долі самостійної діяльності школярів сприяє гармонійному сполученню дидактичних принципів, спрямованих на розвиток активності, самостійності, творчого підходу, а також науковості і глибини, обумовлених змістом роботи.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про поняття та значення лабораторних робіт, організацію та проведення лабораторних робіт в курсі біології, їх структуру та особливості оцінювання. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об єкт дослідження, окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Ці можливості істотно спрощують задачу проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедійних технологій, імітаційного моделювання і т. Лабораторні роботи - найбільш цінний метод навчання, характеризується тим, що вчитель в цілях придбання учнями знань організовує їхню діяльність у лабораторії. нове знання представляється складним для словесного пояснення, але воно добре засвоюється при самостійних спостереженнях учнів над досліджуваними процесами; метод лабораторних робіт полягає в тому, що учні самостійно відтворюють явища, усебічно спостерігають їх хід і зі своїх спостережень виводять закони, явища чи що - небудь визначають. Значення лабораторних робіт полягає в тому, що самостійно відображаючи явище, учні стають віч - на - віч із природою цього явища й одержують можливість безпосередньо спостерігати досліджуване явище.

При фронтальній організації вони виконують ті самі види й етапи робіт із вказівки вчителя по спеціальних інструктивних картках чи з збірника лабораторних робіт. При дослідницькій чи евристичній постановці лабораторних робіт учні одержують питання, тему, завдання і потім їм дається значна самостійність у виконанні при дотриманні визначених інструкцій. і в тому і в іншому випадку успіх лабораторної роботи залежить від того, наскільки вона спирається на вивчені знання по предмету і наскільки тісно зв язана з викладом нового матеріалу вчителем. Лабораторна робота виявляється успішною, коли вчитель тим чи іншим способом підвів учнів до того питання, відповідь на яке вони повинні одержати із самостійно виконуваної лабораторної роботи.

Учні, спираючись на отримані знання на уроках, інших заняттях, самостійно виконують лабораторні роботи, проводять вимірювання, вирішують задачі, виконують вправи.

Учні, проводячи лабораторні роботи, звертаються до підручників, довідкової літературі, формують загальні вміння роботи з визначених розділів навчальної програми, вміння роботи з приладами, відпрацьовують алгоритм дій. Лабораторні роботи проводяться не тільки по предметах, у яких заплановані лабораторні роботи, але і по тим предметам, у яких передбачається вироблення умінь і навичок. Якщо спиратися на класифікацію методів по характеру пізнавальної діяльності, то слід зазначити, що на цих заняттях застосовуються переважно частково - пошукові, репродуктивні методи.

Посібник проведенням лабораторної роботи вчитель здійснює у формі інструктування (вступного і поточного), основною задачею якого є створення в учнів орієнтованої основи діяльності для найбільш ефективного виконання завдань. З цією метою рекомендується доручати учням самостійну розробку планів проведення експериментів, пропонувати їм відібрати послідовність виконання робіт. Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Проведення попереднього контролю підготовленості учнів до виконання конкретної лабораторної роботи; виконання конкретних завдань у відповідності з запропонованою тематикою; оформлення індивідуального звіту; оцінювання результатів роботи учнів вчителем. У разі виконання лабораторних робіт, пов язаних з можливою небезпекою для здоров я і життя учнів, обов язковим етапом його підготовки і проведення є інструктаж з правил безпеки і контроль за їх дотриманням. Вона передбачається навчальним планом з низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання. Вона безпосередньо пов язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв язуванням задач з використанням спостережень і дослідів. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; знайомляться з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, упевненості в можливості її пізнання; умінь виявляти причинно - наслідкові зв язки, функціональні залежності між фактами, явищами та процесами.

Уявний експеримент - це аналіз такої ситуації, яку у принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Визначається тема, ставляться мета та завдання, розробляється зміст, визначаються форми та методи її виконання, забезпечується обладнання, указується термін її виконання. Ефективність лабораторної роботи залежить також від виду та якості роздавального матеріалу, обладнання (таблиці, графіки, мінерали, препарати, мікроскопи). інструктивні картки, алгоритми її виконання, запитання для аналізу та узагальнення, рекомендації з обробки дослідів (округлення значень вимірювальних величин, визначення похибок вимірювань). Переваги фронтальної форми проведення лабораторної роботи полягають в економії часу вчителя на розробку змісту та відбір роздавального матеріалу, оперативності отримання зворотної інформації про хід її виконання, можливості корекції та оцінки результатів. Групова форма організації проведення лабораторної роботи полягає в тому, що з однієї й тієї ж теми для окремих груп учнів добирають різні завдання, інструктажі, дидактичні картки, обладнання. її переваги полягають у можливості врахування індивідуальних особливостей учнів, рівні їх навчальних досягнень, інтересів, наданні допомоги та взаємодопомоги, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю; більш ефективно використовувати обладнання. Суть індивідуальної форми організації лабораторної роботи полягає в розробці індивідуальних завдань, виборі та диференціації дидактичного матеріалу, постановці різних цілей та завдань роботи, різноманітності алгоритму виконання завдань, урахування темпу та ритму навчальної діяльності окремих учнів, рівня сформованості їх умінь і навичок самостійної роботи, теоретичної підготовленості. Незалежно від специфіки форм організації лабораторної роботи, у процесі її виконання використовуються переважно такі методи, як аналіз, синтез, порівняння, діагностування, висновки.

Учитель готує дидактичний роздавальний матеріал, озброює учнів теоретичними знаннями з теми лабораторної роботи, розробляє (оновлює) інструктивні картки, контролює хід підготовки до лабораторної роботи учнів, розробляє критерії та методику оцінювання лабораторної роботи та її результатів (поетапно, поопераційно, за проміжними та кінцевими результатами). Учителю важливо також забезпечити чітку організацію проведення лабораторної роботи (повідомити тему, мету та завдання; провести інструктаж з учнями про хід виконання роботи; нагадати правила поведінки та техніки безпеки; розподілити клас на групи (у разі необхідності); повторити технологію виконання роботи; зорієнтувати учнів на кінцевий результат лабораторної роботи та ознайомити з критеріями його оцінки). Що стосується домашніх лабораторних робіт, то їх результативність може контролюватися за допомогою щоденників спостережень, розрахунків, малюнків, звітів тощо, за якістю змісту та оформлення результатів лабораторної роботи.

Вона є важливим засобом перетворення знань учнів у переконання, дозволяє побачити дії вивчених законів та явищ в оточуючому житті; формує пізнавальний інтерес і позитивне ставлення до підручника, літератури; розширює область реалізації принципів свідомості та активності, міцності, єдності конкретного та абстрактного, зв язку теорії із практикою; виховує кмітливість і винахідливість, вимогливість у досягненні мети, сприяє розвитку конструктивного мислення, формуванню рис творчої особистості. Визначити місце домашньої лабораторної роботи в системі класної та домашньої роботи; поставити перед учнями конкретну мету та завдання; озброїти їх відповідними теоретичними знаннями та засобами діяльності; ознайомити з вимогами, які відносяться до домашньої лабораторної роботи; психологічно підготувати учнів до її самостійного виконання, відповідальності за якість роботи.

Крім того, учнів необхідно навчити користуватись довідковою літературою, іншими джерелами інформації, які сприяють поглибленню, розширенню їхніх знань, виробленню навичок і вмінь самостійної праці. Раціональність постановки мети та завдань лабораторної роботи (зв язок теорії із практикою, єдність розумової та фізичної діяльності учнів, набуття навичок роботи з приладами, апаратурою). Ступінь підготовленості учнів до лабораторної роботи (володіння обладнанням і засобами самостійної діяльності, технікою та технологією праці, засобами фіксації фактів, процесів, явищ, що спостерігаються; взаємовідносини учнів у мікрогрупах і вміння контактувати в навчальній практиці; адекватність результатів виконаної роботи змісту теми, поставленій меті та завданням; самоконтроль і взаємоконтроль у процесі виконання лабораторної роботи). Оцінка процесу виконання лабораторної роботи (уміння учнів зосередитись на сутності завдання, розібратись у порядку виконання роботи, підтримка дисципліни та порядку, техніки безпеки, етичних норм взаємовідносин; уміння фіксувати результати виконаної роботи, підтримка працездатності). Результативність виконання лабораторної роботи (поглиблення та розширення теоретичних знань, розвиток творчих можливостей та здібностей, інтеграція знань на основі реалізації міжпредметних зв язків, розвиток експериментальних умінь і навичок); шкільний предмет „біологія” покликаний сприяти формуванню в учнів гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формуванню компетенцій, яких потребує сучасне життя. У першу чергу, заслуговують на увагу інтерактивні методи навчання, які допомагають розвиткові умінь набувати знання, систематизувати їх, використовувати на практиці. Як свідчить практика, найефективнішим методом залучення дітей до занять біології є проведення біологічних експериментів, дослідів, робота учнів з природними об єктами.

Виокремлення його в структурі лабораторного заняття як незалежного елементу пояснюється тим, що організація самостійної діяльності учнів у навчанні пов`язана з великими витратами часу.

Вчитель пояснює, як підходити до виконання завдань, які результати мають бути одержані; визначає засоби фіксації проміжних і кінцевих результатів, підходи до оцінювання підсумків праці кожного. Відтак учні сприймають і усвідомлюють мету, послідовність своїх дій, аналізують і узагальнюють вихідні положення, на яких ґрунтується завдання, вивчають проблему (якщо вона є), шукають засобів до її розв`язання. На черговому етапі школярі знайомляться зі змістом завдання, встановлюють, що вони знають, а що потрібно вивчити, які відомі прийоми дослідницької діяльності можна застосувати в цій ситуації. Вчитель спостерігає за перебігом дослідження, точністю виконання завдання, при потребі допомагає учням, спрямовуючи непрямими запитаннями та опосередкованими завданнями їхню роботу в належне русло. На передостанньому етапі виконання завдання, учні ретельно аналізують результати своєї роботи, систематизують та фіксують їх у зошитах у вигляді коротких висновків. Підбиття підсумків, якими закінчується робота, вчитель проводить у формі узагальнювальної бесіди, під час якої розглядається кінцевий і проміжний результати дослідження, характерні помилки.

Складність педагогічного керівництва на цьому етапі передумовлюється неоднаковими здібностями й підготовкою учнів, що визначає різні темпи виконання роботи.

Значно впливають на це також вікові та особистісні можливості школярів, особливості їхнього психічного розвитку, різні здатності самостійно розв`язувати проблеми або творчо переносити знання і навички в нові умови.

На цьому етапі особливо важливим є рівень пізнавальної активності учнів (як інтелектуальний, так і емоційно - вольовий) передусім такі якості, як воля, вміння ставити перед собою мету та знаходити оптимальні засоби для досягнення її, наполегливість у подоланні перешкод. Коли час, відведений для виконання значної частини роботи буде вичерпаний, вчитель оголошує про перехід до наступного етапу заняття - узагальнення та систематизації. ” короткий аналіз програми 8 класу показав, що зміни розподілу навчальних годин порівняно з попередньою програмою невеликі, але з точки зору набуття практичних знань для подальшого життя дуже важливі. Так будова і життєдіяльність тварин вивчатиметься не „про всіх і про все”, що на початку курсу для учнів є занадто важким, а на прикладі ссавців, що дітям знайомо і просто, бо кожен другий має собаку, кішку, морську свинку тощо. Визначення комах за допомогою визначної картки та вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків, це є важливішим, тому що знання і вміння розпізнавати комах та молюсків більше потрібні в житті. Під час вивчення риб та земноводних змінено одну лабораторну роботу - порівняння скелетів земноводних та риб, що для усвідомлення і закріплення знань про особливості відділів скелета різних тварин та ускладнення у зв язку з виходом на сушу є дуже важливим. Ознайомившись з програмою 9 класу, можна сказати, що змінено тематику лабораторних робіт, вони набувають більш практичного характеру і сприятимуть вивченню особливостей власного організму.

№2 „вимірювання частоти серцевих скорочень і артеріального тиску”, №3 „реакція серцево - судинної системи на дозоване навантаження”, №4 „вивчення кровообігу.

Всі лабораторні роботи, заплановані програмою у 9 класі спонукають до самоспостереження, глибокого аналізу знань і, саме найважливіше, вмінню застосовувати набуті знання на практиці, що учень зможе застосувати і в звичних, і в екстремальних умовах. Таке наповнення програми біології у 10 - 11 класах забезпечить поглиблення і засвоєння учнями життєво необхідних знань, які сприятимуть формуванню світогляду учнів, їх активної життєвої позиції, розвитку їх теоретичного мислення та вмінню застосовувати на практиці здобуті знання. Отже, в цілому нова програма дійсно має практичне спрямування, вона сприяє формуванню цілісних уявлень про природу, спрощує надмірно складну інформацію і деталізацію, наповнює життєво важливими знаннями і практичними вміннями.

На учителів біології лягає відповідальність за те, як програму адаптувати до загальноосвітньої школи, як поліпшити матеріально - технічну базу кабінету біології для забезпечення виконання лабораторних робіт. Це дає змогу учителю не перевантажувати урок незрозумілими термінами, надлишком інформації, та прикладами не знайомими учням, а обрати такі форми і методи навчання, такі життєві приклади з опорою на суб єктний досвід учня, який забезпечить засвоєння програмового матеріалу на високому рівні, а головне буде неодноразово використаний учнями в подальшому житті. У будь - якому разі вчителеві потрібно використати частину наступного уроку чи то для систематизації матеріалу, який учні опрацювали самостійно, чи для викладання. Виконання учнями лабораторної роботи передбачає здобуття знань у вигляді фактичного матеріалу; засвоєння основних понять, законів або теорій; формування специфічних, притаманних тільки цьому предметові й тільки цьому виду діяльності вмінь і навичок, що своєю чергою становлять навчальну мету роботи.

З іншого боку, лабораторні заняття покликані розвивати мислення учнів, формувати пізнавальну потребу, забезпечувати переростання її в інтерес, у пізнавальну активність аж до досягнення пізнавальної самостійності, сприяти розвиткові волі й наполегливості в навчанні; удосконалювати емоційну сферу особистості; виробляти загальнонавчальні вміння й навики.

Практика організації лабораторної роботи засвідчує, що результати будуть більш вагомими, якщо поряд із звичайною корекцією мети роботи вирізнятиметься й провідна дидактична мета, і залежно від неї визначатиметься пізнавальне завдання й дозуватиметься допомога учням з боку вчителя. Мета заняття є основою для пізнавального завдання, під яким розуміють сукупність вказівок і питань, спрямованих на конкретизацію мети, визначення вимог, умов, засобів і прийомів її досягнення. В залежності від змісту, обсягу матеріалу, що вивчається, рівня підготовленості класу, наявності обладнання вони можуть проводитися демонстраційно, фронтально або групою. Фронтальне проведення лабораторних робіт особливо доцільне при вивченні складного матеріалу, за умови недостатнього рівня оволодіння учнями методами спостереження, дослідницької роботи.

Так, наприклад, вивчення різноманітності листків чи квіток, безперечно, доцільніше розпочати з роботи учнів із природним матеріалом - живими або засушеними листками чи квітками рослин. Якщо учні працюють з інструктивною карткою, учитель не залишається бездіяльним, а слідкує за технікою безпеки, правилами роботи з лабораторним обладнанням, у разі виникнення ускладнень допомагає подолати інтелектуальні труднощі. У його системі оцінювання 11 - 12 балів відповідають такому рівню, коли учень досконально опанував і використовує в пошуковій роботі найголовніші прийоми розумової діяльності. Необхідно підкреслити, що кінцевий результат заняття - висновки та фіксовані проміжні результати ще не віддзеркалюють усієї повноти пізнавальної діяльності учнів під час виконання лабораторних робіт. На відміну від інтелектуальної активності, що визначається перевіркою робіт, емоційно - вольову активність виявляють безпосереднім спостереженням за діяльністю учнів. Поєднання в оцінці результатів перевірки робіт учнів з результатами спостережень за їхньою учбовою діяльністю дає можливість вчителю виставити об`єктивну оцінку, а водночас виявити мотиви навчання школярів та тенденції розвитку їхньої активності. Знайомлячись з інструктажем, як провести й оформити лабораторну роботу, учень для себе повинен з ясувати, що йому необхідно зробити щоб його навчальні досягнення можна було оцінити на високий, середній, достатній чи початковий рівень. Поточне оцінювання не є обов язковим, проте, беручи до уваги його важливі функції (навчальну, діагностично - корегуючу, стимулюючу, виховну та інші), учитель може здійснювати його, враховуючи психологічні властивості учнів. Більшої ваги набуває не здійснюване час від часу оцінювання окремих фрагментарних досягнень учня, а його системні знання, уміння, навички, компетенції, власне досвід творчої діяльності учнів, їхнє емоційно - ціннісне ставлення до навколишньої дійсності. На сучасному етапі розвитку україни як самостійної держави мета біологічної освіти полягає у формуванні особистості, яка розуміє життя як найвищу цінність, може свідомо оцінити і розв язати проблеми, що постають нині перед конкретним індивідуумом, його оточенням і людством взагалі. Сформувати таку особистість можливо тільки за умов комплексного навчання, у якому раціонально поєднуються усі відомі методи навчання і активно використовується самостійна робота учнів з натуральним матеріалом. Вона сприяє формуванню вмінь і навичок учнів, учить їх планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль, ефективно формує пізнавальні інтереси, озброює різноманітними способами діяльності. Тобто на лабораторному занятті учень повинен не лише засвоїти певні теоретичні знання і перевірити їх на практиці, а й розвивати мислення, логіку, увагу, творчі здібності. Організація самостійної роботи учнів на лабораторних заняттях - справа надзвичайно складна і вимагає від вчителя творчого застосування різноманітних дидактичних прийомів, що сприяють залученню учнів до цього виду діяльності. В зв язку з тим, що особливі складності в проведенні лабораторних робіт з біології спостерігаються у старших класах, можна проводити лабораторні роботи при вивченні нового матеріалу з використанням частково - пошукового, проблемного і дослідницького методів. Кожний учень повинен мати завдання, яке відповідає його можливостям, і самостійно працювати над його виконанням, хоча об єкти дослідження можуть бути у всіх однакові. При підготовці до зно з історії україни головна увага приділяється не тільки вивченню фактичного матеріалу, а перш за все – зв’язку між історичними подіями, логічному мисленню, а також висвітленню історичних подій на території україни на тлі подій всесвітньої історії. Базовий курс підготовки до зно розрахований на 9 місяців і був розроблений, зважаючи на результати успішної роботи попередніх років та сучасні вимоги програми мо. Матеріали курсу є автентичними, підібраними з урахуванням досвіду складання міжнародних екзаменів типу fce, cae, спрямованих на формування досконалих навичок сприйняття інформації на слух, роботи з текстом, оволодіння граматикою рівня b2 - c1. Feedback вчителя представлений у балах відповідно до критеріїв оцінки зно для того, щоб слухачі курсу з перших занять розуміли сильні і слабкі сторони своєї роботи і мали змогу вдосконалити їх. Зно з хімії протягом декількох років особливо не змінилось, тому сміливо можна використовувати минулорічні приклади для тренування та якісного знайомства зі структурою повних тестів. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1 - 34); завдання на встановлення відповідності (№ 35 - 40); завдання на встановлення правильної послідовності (№ 41 - 42); та завдання відкритої форми з короткою відповіддю (№ 43 - 50) крім характеристики на самому старті знайомства з тестами треба ще й з програмою ознайомитись. Завдання вважають виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від а до д) у таблиці бланка відповідей а завдання відкритої форми з короткою відповіддю (структуроване завдання складається з основи та двох частин і передбачає розв’язування задачі. Завдання вважають виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, відповіді до кожної з частин завдання в бланку відповідей а; неструктуроване завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважають виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, кінцеву відповідь у бланку відповідей а) завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (з авдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі.

Коментарі