реферат роль органічної хімії в народному господарстві
Ще в стародавні часи, задовго до різдва христового, люди - на спостерігала в природі хімічні явища і намагалася викорис - товувати їх для покращення умов свого існування. Невідомо також, скільки часу минуло відтоді, як людина почала використовувати вогонь для приготування їжі, у гончарному виробництві, для обробки й виплавляння металів. єгиптяни добували фарби і косметичні засоби з мінералі них речовин, уміли фарбувати тканини, виготовляти скло, кераміку, порцеляну, добувати золото, бронзу, залізо, мідь і до сконало володіли технікою обробки металів. До них можна віднести відкриття низки речовин (фосфору, стибію, селітри сульфатної, хлоридної, нітратної та фосфатної кислот) і розробку методик багатьох операцій (фільтрування, перегонка ре - човин тощо), які швидко знайшли практичне застосування. У наш час без розвитку хімії неможливий розвиток паливно - енергетичного комплексу, металургії, транспорту, зв язку, будівництва, електроніки, сфери побуту тощо. Це паливо, мастила, хімічні волокна, пластмаси, синтетичні каучуки, мінеральні добрива, мийні засоби, парфуми, фармацевтичні препарати, луги, кислоти, розчинники, вибухові речовини тощо. Окрім застосування речовин і матеріалів, у різних галузях промисловості використовуються хімічні методи, наприклад каталіз, захист металів від корозії, обробка деталей хімічним способом тощо. Проникнення хімічних методів, нових речовин і нових матеріалів у основні галузі промислового виробництва, сферу побуту, охорону здоров я дедалі більшою мірою забезпечує їх прогрес. Водночас розвиток сучасного хімічного виробництва не - мислимий без монтажу установок, без електроніки, вимірю - вальної, керівної, регулювальної техніки, наукового приладо - будування, без розвитку сировинної бази та енергетичного господарства. Для здійснення кожного хіміко - технологічного процесу погрібна апаратура, виготовлена з таких матеріалів, які здатні опиратися різним агресивним впливам, у тім числі хімічним, механічним, термічним, електричним, часом і радіаційним та біологічним. Серед металічних ма - теріалів найчастіше використовуються сплави на основі залі - за— чавун і сталь, на основі міді — латунь і бронза, на основі алюмінію, магнію, нікелю, ніобію, титану, танталу, цирконію та інших металів 3 металічних сплавів ви - готовляються теплообмінники, ємності, мішалки, трубопрово - ди, контактні апарати, колони та інші апарати.
Сучасна порошкова металургія займається, по - перше, створенням ма - теріалів і виробів з такими характеристиками (склад, струк - тура, властивості), яких досі неможливо досягти відомими ме - тодами плавки; по - друге, виготовленням традиційних мате - ріалів і виробів, але за вигідніших техніко - економічних показ - ників виробництва. Ці матеріали, на відміну від металічних, виявляють високу стійкість до агресивних середовищ, мають низьку густину, високу тривкість до стирання, добрі діелектричні й теплоізоляційні властивості. Для виробництва барвників використали перегонку, а метали виплавляли з руд, змішуючи їх з деревним вугіллям і продуваючи через суміш, що горить - повітря. У 1896 антуан анрі беккерель (1852 - 1908) відкрив явище радіоактивності, виявивши спонтанне випущення солями урану субатомних часток, а через два роки дружина пьера кюрі (1859 - 1906) і марія кюрі (1867 - 1934) виділила два радіоактивних елементи.
Відкриття фредеріка содді (1877 - 1956), що показало, що при радіоактивному розпаді відбувається перетворення одних речовин в інші, дало нове значення тому, що древні називали трансмутація. У 1913 нільс бор (1885 - 1962), використовуючи принципи квантової механіки, показав, що електрони можуть знаходитися не на будь - яких, а на суворо визначених орбітах. Німецький фізик вальтер коссель (1888 - 1956) передбачив, що хімічні властивості атома визначаються числом електронів на його зовнішній оболонці, а утворення хімічних зв язків зумовлюється в основному силами електростатичної взаємодії. Відповідно до цих уявлень молекули неорганічних солей стабілізуються електростатичними взаємодіями між іонами, що входять до їх складу, які утворяться при переході електронів від одного елемента до іншого (іонний зв язок). Відкриття в 1895 вільгельмом конрадом рентгеном (1845 - 1923) х - променів послужило основою для створення згодом методу рентгенівської кристалографії, що дозволяє визначати структуру молекул по картині дифракції рентгенівських променів на кристалах. Він синтезував такі речовини, як кофеїн, фенобарбітал, глюкозу, вніс великий внесок в науку про ферменти білкових каталізаторів, уперше виділених в 1878. У 1923 шведський хімік теодор сведберг (1884 - 1971) сконструював ультрацентрифугу і розробив новий метод визначення молекулярної маси макромолекул, головним чином білків. Асистент сведберга арне тізеліус (1902 - 1971) в тому ж році створив метод електрофорезу більш довершений метод розділення гігантських молекул, заснований на відмінності в швидкості міграції заряджених молекул в електричному полі. Так з явилася паперова хроматографія один з найбільш поширених в хімії, біології і медицині аналітичних методів, за допомогою якого в кінці 1940х початку 1950 - х років вдалося проаналізувати суміші амінокислот, що виходять при розщепленні різних білків, і визначити склад білків. Внаслідок копітких досліджень був встановлений порядок розташування амінокислот в молекулі інсуліну (фредерік сенгер, 1953), а до 1964 цей білок вдалося синтезувати.
Після відкриття і синтезу в 1940 - х роках пеніциліну, а потім і інших антибіотиків з явилися великі фармацевтичні фірми, в яких працювали професійні хіміки.
інтенсивні пошуки способів отримання лінійних полімерів привели в 1953 до синтезу поліетилену (карл циглер, 1898 - 1973), а потім інших полімерів із заданими властивостями.
історія розвитку хімічної промисловості знає чимало прикладів, коли та чи інша речовина з пустої породи або відходів виробництва перетворювалася на цінну сировину.
Тепер сильвініт переробляють з метою вилучення з нього хлориду калію ксі для виробництва цінних мінеральних добрив, а хлорид натрію n301 перетворився на відходи.
Багато рідкісних металів раніше не знаходили застосування через їх промислову недоступність, але потреби в цих металах атомної енергетики, мікроелектроніки, радіотехніки, космічної техніки, які сьогодні визначають науково - технічний прогрес, зробили можливим промислове добування розсіяних елементів. Хіміки відповідають за раціональне використання сировини, її комплексну переробку, ліквідацію відходів, багато з яких завдають непоправної шкоди довкіллю та здоров ю людини.
Хімія має велике значення і в розробці способів переведення речовин, що прореагували, у початковий стан для їх повторного використання (рециркуляція, регенерація сировини). Реалізація такого завдання тісно поєднана з комплексним використанням сировини і комбінуванням виробництв, коли відходи одного заводу стають сировиною для іншого, і тоді завод переростає у комбінат. Практично у всьому світі діяльність, повязана із забезпеченням населення продуктами харчування і продуктами споживання, вийшла за межі власне сільського господарства і утворює нині систему взаємозалежних галузей, в якій взаємодіють сільське господарство, переробна промисловість, складське та холодильне господарство, оптові та роздрібні торгові підприємства, сільськогосподарської хімії сільсьогосподарської науки, агробанки.
В аграрному секторі виникають складні виробничі відносини, певна система земельних відносин власності у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її розподілу, обміну та використання. Сільське господарство є однією з основних галузей народнго господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Ця обставина має історичне значення для умов формування соціально - орендованої ринкової економіки, оскільки створює кращі можливості для конкуренції різних форм власності, а тим самим для зростання ефективності виробництва. і в продовж тривалого істричного часу в україні переважало сільське населення, в основному зайняте землеробською працею, допоміжними промислами, виготовленням простих селянських знарядь. За рахунок селянських робіт – основних носіїв національно - культурної свідомсті та духовності народу, його звичаїв, традицій поповнювалося швидко - зростаюче міське населення. Проведення в східній україні в 30 - х роках колективізації і посилення “класової боротьби” проти середніх і заможних селян, бильшість яких одержали землю лише на початку 20 - х років, негативно вплинуло на загальний розвиток села, духовність села, призвело до відпливу його жителів у міста, в інші регіони, до втрати набутого століттями виробничого досвіду, творчої ініціативи і бажання трудитися на землі. Низьким рівнем розвитку зі збереженням натуральних форм господарювання наявністю великих поміщецьких землеволодінь і малоземельних селян, їх інтенсивною постійною та сезонною міграцією характеризувалися західно - українські села, які на початку 50 - х років, тобто після колективізації, пройшли приблизно такий же шлях, як у свій час села східної україни.
Перерозподіл землі проводився вкрай неровномірно серед селянських госпродарств (вони володіли 65% землі), 10% господарств, які володіли більш ніж 10 десятинами (1 десятина – 1, 0925 га)зосереджували в своїх господарствах лише 6% землі. У південному районі де мало опадів і високі літні температури, на чорноземних та каштанових грунтах сіють озиму пшеницю, ячмінь, соняшик, на поливних землях – рис. В цілому україна характеризується великою розореністю (питома вага ріллі становить понад половину її території), відносно низькою питомою вагою природних кормових угідь, певною просторовою відмінністю структури земляних угідь. Посівні площі українських земель розподіляються між двома основними і найбільшими землекористувачами – колгоспами і родгоспами, які розпоряджаються 31 млн. Розширення зрошувальної меліорації в південній частині держави створює сприятливі умови для розширення площ під посіви цієї культури, яка вирощується на посівних землях, дає високі і стабільні врожаї до 50 ц. Хімічна промисловість одна з найважливіших галузей важкої індустрії, яка виробляє мінеральні та органічні добрива, хімічні засоби захисту рослин, хімволокна, пластмаси, синтетичні смоли, лаки та фарби, синтетичні миючі засоби, каталізатори, а також основні хімічні сполуки – сірчану та азотну кислоти, аміак, етанол, етилен тощо. єгиптяни добували барви і косметичні засоби з мінеральних речовин, умілим фарбувати тканини, виготовляти скло, кераміку, порцеляну, добувати золото, бронзу, залізо, мідь і досконало володіти технічкою обробки металів. Головне завдання її зводилося до пошуків “філософського” романея” – містичної речовини, яка нібито має здатність неблагородні метали перетворювати на золото. Для здійснення кожного хіміко - технологічного процесу потрібна апаратура, виготовлена з таких матеріалів, які здатні опиратися різним агресивним впливам, у тім числі, хімічним, механічним, термічним, електричним, часом і радіаційним і біологічним. Серед металічних найчастіше використовують сплави на основі заліза – латунь і бронза, на основі аl, mg, ni, n в та інших металів з металічних сплавів виготовляють теплообмінники, ємності, мішалки, трубопроводи, колони, контактні апарати та інші апарати.
Міцність зчеплення клею відповідно склеюваних поверхонь визначається силами між молекулярної взаємодії (електростатичними силами) або хімічними силами, які ведуть до утворення хімічного зв’язку.
Випускається широкий асортимент засобів особистої гігієни і парфумерно - косметичних препаратів, засобів боротьби з комахами та по догляду за автомобілем, плямовивідні засоби і багато іншого.
Коментарі
Дописати коментар