мешко вступ до педагогічної професії
- якість нашої роботи, а отже, нашу компетентність і сумлінність можна визначити лише за результатами нашої роботи - яких дітей випустили ми в життя, ким і якими вони стали.
Серед моїх, наприклад, два академіки, один у загоні космонавтів, троє докторів наук, четверо артистів, п ять педагогів, суддя, навіть заступник міністра є, а вже інженерів, лікарів, журналістів, робітників - не злічити.
Чи погоджуєтеся ви з думкою, що професія вчителя вимагає від людини всього її життя, постійного накопичення не тільки знань, а й вражень, почуттів, життєвого досвіду.
Пояснює новий матеріал і, не перериваючи розповіді, тихенько підходить до віктора, який сидить за останньою партою, забирає у нього плеєр і продовжує розповідь. Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров я якої дозволяє виконувати професійні обов язки у навчальних закладах середньої освіти.
Найважливіше для педагога, щоб його позиція була гуманістичною, характеристиками якої є любов до дітей, захист їхніх прав та інтересів, турбота про їх фізичне і психічне здоров я, емпатійне ставлення до кожного, діалогічне спілкування тощо. На підставі кваліфікаційної характеристики (тобто вимог ринку праці) і вимог суспільства щодо соціально важливих якостей випускника вищого навчального закладу формується освітньо - кваліфікаційна характеристика, яка є переліком його основних компетентностей. Gramma - риска, написання) особистості вчителя - ідеальний портрет учителя, зразок, еталон, у якому представлені якості особистості, якими він має володіти, а також знання, уміння, навички, необхідні для виконання педагогічних функцій. Вона є своєрідним реєстром, що охоплює сукупність особистісно - ділових рис, суспільно - політичних, психолого - педагогічних і спеціальних знань, а також програму педагогічних умінь і навичок, необхідних для виконання вчителем його повсякденних професійних обов язків. Професіограма дає повну кваліфікаційну характеристику педагога з погляду вимог до його знань, умінь, навичок, особистості, здібностей, психофізіологічних можливостей і рівня підготовки.
Близьким за змістом до поняття професіограма є поняття акмео - грама - опис усіх аспектів праці конкретного професіонала, вимог до його індивідуальності, зорієнтованих на продуктивний творчий розвиток особистості фахівця. Нині накопичено значний досвід побудови професіограми вчителя, що дає змогу об єднати професійні вимоги до нього у такі основні взаємопов язані комплекси.
Широкий світогляд, принциповість і стійкість переконань, громадянська активність, цілеспрямованість, відповідальність, патріотизм, гуманізм, оптимізм; віра в людей, у свої сили і можливості; працелюбність; потреба в постійній самоосвіті і готовність до неї тощо; б) якості, зумовлені специфікою професії вчителя. ідеться про професійно значущі особистісні якості, що характеризують інтелектуальний, емоційно - вольовий аспекти особистості, істотно впливають на результат професійної діяльності і визначають індивідуальний стиль діяльності (почерк). Це насамперед любов до дітей; чесність, совісність, справедливість, об єктивність; твердість характеру, витримка, терпіння і самовладання; вимогливість; чуйність; адекватність сприйняття дитини та уважність до неї, тактовність, толерантність; організаторські здібності, вміння працювати з дитячим колективом, творчий склад мислення, педагогічна інтуїція, педагогічна спостережливість; висока культура мовлення (фонетична чіткість, емоційність, експресія, виразність, змістовність мовлення); комунікативність, фізичне і психічне здоров я; професійна працездатність; швидкість орієнтації у складних педагогічних ситуаціях тощо; в) спеціальні знання, уміння та навички з предмета (спеціальності). Особистісні якості у педагогічній діяльності невіддільні від професійних, тобто тих, яких набувають у процесі засвоєння знань, умінь, способів мислення, методів діяльності; володіння предметом і методикою його викладання; психологічна підготовка; володіння технологіями навчання і виховання; педагогічний такт; педагогічна техніка, уміння спілкуватися тощо. Грубість, безвідповідальність, безпринципність, некомпетентність у питаннях виховання і викладання, вузькість, обмеженість світогляду, низька морально - духовна культура, мстивість, неврівноваженість, байдужість до учнів і свого предмета тощо. брати участь у роботі методичних об єднань, зборів загальноосвітнього навчального закладу, у заходах, пов язаних з організацією навчально - виховної роботи; - вносити пропозиції керівництву загальноосвітнього навчального закладу і органам управління освітою щодо поліпшення навчально - виховної роботи; - забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм, дотримуючись вимог державного стандарту загальної середньої освіти; - виконувати статут загальноосвітнього навчального закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту чи трудового договору; - виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу україни; - готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; на основі особистісних якостей у процесі професійної підготовки, а згодом і в практичній діяльності у педагога формуються необхідні педагогічні вміння. Знання професійно значущих особистісних якостей сучасного педагога, їх ролі у професійній діяльності дасть змогу майбутньому вчителю діагностувати свій ступінь сформованості на певному етапі професійного становлення, визначити шляхи їх подальшого удосконалення. Діяльність педагога за суспільними функціями, вимогами до професійно значущих особистісних якостей, складністю психологічної напруженості та емоційного навантаження наближена до діяльності артиста, вченого, письменника. Висока емоційна напруженість зумовлена постійною наявністю великої кількості факторів ризику, стрес - факторів, які впливають на самопочуття вчителя, працездатність, професійне здоров я і якість роботи.
У педагогічній діяльності поряд із загальними факторами ризику для здоров я працівників розумової сфери (наприклад, нервово - емоційне напруження, інформаційні перевантаження, гіпокінезія) є і специфічні. Значне голосове навантаження, переважання в процесі трудової діяльності статичного навантаження, великий обсяг зорової роботи, порушення режиму праці і відпочинку тощо. Спеціалісти виокремлюють насамперед тривожність, депресію, фрустрованість (стрес втраченої надії), емоційне спустошення, виснаження, професійні хвороби.
Високий рівень вигорання вчителів із великим стажем зумовлений тривалою дією професійних стресів, молодих - входженням у фахову сферу, першими кроками у педагогічній діяльності. Маючи за мету своєї професійної діяльності становлення і перетворення дитини, педагог покликаний управляти процесом її інтелектуального, емоційного, фізичного розвитку, формуванням її внутрішнього світу.
У ній поєднано самореа - лізацію педагога і його цілеспрямовану участь у зміні рівня навченості, вихованості, розвитку, освіченості учня, його зростанні. Адаптивна функція пов язана з підготовкою учня до певної соціальної ситуації, конкретних запитів суспільства, а гумані стична - з розвитком особистості вихованця, його творчої індивідуальності. Гуманістична педагогіка розглядає знання як засіб і умову усвідомлення людиною свого місця в житті, виховання в неї почуття власної гідності, незалежності. Якщо в інших професіях типу людина - людина результат, як правило, є продуктом діяльності однієї людини - представника професії (наприклад, продавця, бібліотекаря, лікаря), то у педагогічній професії дуже важко вичленити внесок кожного педагога, сім ї та інших джерел впливу в якісне перетворення суб єкта діяльності, тобто вихованця. Результат виховання залежить від єдності зусиль педагогічного колективу, психологічного клімату в ньому, тобто настрою його членів, їх працездатності, психічного і фізичного самопочуття. Вітчизняний педагог антон макаренко (1888 - 1939) вказав на закономірність, згідно з якою педагогічна майстерність учителя зумовлена рівнем сформованості педагогічного колективу.
єдність педагогічного колективу цілком визначальна річ, і наймолодший, найнедосвідченіший педагог в єдиному, згуртованому колективі, очолюваному хорошим майстром - керівником, більше зробить, ніж який завгодно досвідчений і талановитий педагог, який іде врозріз з педагогічним колективом. Він стверджував, що неможливо ставити питання про залежність виховання від таланту окремо взятого вчителя, хорошим майстром можна стати тільки в педагогічному колективі. Чим багатші духовні цінності, які накопичує і турботливо зберігає педагогічний колектив, тим чіткіше колектив вихованців виконує роль активної, дієвої сили, учасника виховного процесу, вихователя. Педагогічна творчість виявляється не лише у нестандартному розв язанні педагогічного завдання, а й у спілкуванні з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі. Творчим педагог стає тільки тоді, коли добросовісно ставиться до праці, прагне підвищувати професійну кваліфікацію, вивчати досвід кращих шкіл та вчителів тощо. Можливість професійного зростання; різноманіття соціальних зв язків із колегами, учнями, їхніми батьками; можливість задовольнити вищі людські потреби - творчі; гуманістичний характер; творча самостійність; літні терміни відпустки і її тривалість (48 робочих днів). Тому людина, що прагне стати вчителем, повинна чітко усвідомити, які вимоги перед нею постануть, і не лише набувати професійних знань, а й виховувати власний характер, інтелектуально й емоційно розвиватися. Будь - яка програма викладання, будь - яка метода виховання, якою б хорошою вона не була, не перейшовши в переконання вихователя, залишиться мертвою буквою, що не має ніякої сили дійсності. У діяльності вчителя ідейна переконаність визначає його соціально - моральну спрямованість, що виражається у соціальних потребах, моральних і ціннісних орієнтаціях, почутті суспільного обов язку і громадянської відповідальності. Ця основоположна якість є передумовою самовдосконалення, цілеспрямованого саморозвитку, багатьох професійно значущих якостей, що характеризують професійно - педагогічну спрямованість учителя. Якості особистості, що характеризують професійно - педагогічну спрямованість, формують авторитет учителя - визнання учнями його інтелектуальної, моральної сили і переваги.
Не менш істотне значення мають його вміння гідно поводитися, бадьорість і життєрадісність, внутрішня зібраність, стриманість, привітність, привабливість не лише почуттєва й інтелектуальна, а й зовнішня. Толстой зазначав, що коли хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і знай її, і учні полюблять тебе, і ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то, скільки б ти не змушував учити, наука не справить виховного впливу.
Сучасний учитель має добре орієнтуватися у різних галузях науки, яку він викладає, ознайомлюватися з новими дослідженнями, відкриттями і гіпотезами, бачити близькі і далекі перспективи науки, володіти культурою науково - педагогічного мислення. Професіоналізм, педагогічна культура, педагогічна майстерність, професійно - педагогічна компетентність, педагогічні здібності, професійно - педагогічний потенціал, педагогічна техніка, педагогічна творчість. Наукову ерудицію; загальну культуру; педагогічне мислення; педагогічну етику; культуру мовлення; культуру спілкування; духовне багатство; культуру професійного здоров я; наукову організацію праці; прагнення до самовдосконалення тощо. Педагогічну культуру слід формувати цілеспрямовано і постійно розвивати, оскільки саме вона забезпечує вдосконалення навчально - виховного процесу і самовдосконалення кожного педагога. Дитина у спілкуванні з педагогом - май - стром не помічає, що її виховують і навчають, їй просто хочеться відвідувати уроки, зустрічатися, спілкуватися з ерудованою, інтелігентною, доброю і мудрою людиною - вчителем. Щоб оволодіти педагогічною майстерністю, слід постійно працювати над собою, пропускаючи передовий педагогічний досвід крізь себе, опановуючи нові технології навчання і виховання, формуючи свою чітку професійну позицію. Вихідною тезою у професійній діяльності вчителя - гуманіста є розуміння того, що учнями можуть бути різні діти - кмітливі і тугодуми, дисципліновані і правопорушники, мовчазні і гострі на язик, привабливі і малосимпатичні, здорові і хворобливі, а педагогами - тільки найкращі, які вміють навчити, захистити інтереси учнів, надати їм допомогу, створити умови для самоствердження і саморозвитку кожного з них. Вона передбачає глибокі професійні знання, навички та вміння, професіоналізм у галузі педагогіки та психологи, досконале володіння методикою здійснення навчально - виховного впливу.
Спеціально - педагогічна компетентність учителя стосується рівня його підготовки в галузі науки, що акумулюється в навчальному предметі і охоплює наукові знання, вміння, навички та їх практичне застосування. Соціально - психологічна компетентністьохоплює вміння учителя спілкуватися, пізнавати учнів, їх індивідуальні особливості, налагоджувати міжособистісні стосунки.
Аутопсихологічна компетентність співвідноситься з розвитком самосвідомості вчителя і полягає у розумінні сильних та слабких сторін власної особистості, знанні шляхів, засобів професійного самовдосконалення для підвищення якості своєї праці. 2) організаторські здібності - вміння організувати учнів, захопити їх різними видами суспільно корисної діяльності, створити колектив і зробити його інструментом формування особистості; 3) комунікативні здібності - здібності, які сприяють налагодженню оптимальних стосунків з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі; 4) експресивні здібності - здатність до зовнішнього вираження емоцій (мімікою, інтонацією), сприяють розвитку правильної артикуляції, дикції, усного мовлення; 5) перцептивні здібності - уміння проникати у внутрішній світ дитини, розуміти іншого суб єкта педагогічного впливу без вербальної (словесної) інформації; 7) науково - пізнавальні здібності - здібності до оволодіння інформацією, знаннями з певної галузі науки, що допомагають вільно орієнтуватись у навчальному матеріалі; 9) спостережливість - полягає не лише в умінні бачити, чути, а й у наявності інтересу до того, на що спрямовано увагу; уміння передбачати перебіг педагогічного процесу; професійно - педагогічний потенціал. Це система природних і набутих якостей, що розкривають здатність педагога виконувати свої обов язки і охоплюють базу професійних знань та вмінь у поєднанні зі здатністю активно творити, діяти, втілювати свої наміри і досягати запланованих результатів. Складниками професійно - педагогічного потенціалу є філософсько - методологічна культура, професійно - моральні принципи та ідеали, психолого - педагогічна культура, володіння методикою і технологією навчально - виховного процесу, висока відповідальність за свою працю, установка на професійне зростання, творчий підхід до справи.
Високу культуру мовлення; майстерне володіння мімікою, пантомімікою, жестами; акуратність і смак у виборі одягу, уважність до свого зовнішнього вигляду; здатність керуватися основами психотехніки (розуміння педагогом власного психічного стану, самовладання); розуміння внутрішнього стану вихованців і спроможність адекватно впливати на них. Це надзвичайно відповідально, тому він має володіти про фесійно - педагогічною етикою - знаннями, які є основою формування гуманістичної спрямованості особистості і розвитку професійних умінь, які сприяють налагодженню гармонійних, конструктивних та ефективних стосунків із дітьми.
Це дуже відповідальна справа, оскільки пов язана з перетворенням людини, і водночас складна, бо матеріал (дитина), на який спрямовані перетворювальні зусилля творця (педагога), має власну логіку і форму розвитку.
Наукове педагогічне мислення, певна дослідницька сміливість, критичні аналіз і підхід до розв язання педагогічних завдань, розвинена педагогічна інтуїція, потреба у професійному самовдосконаленні, розумному використанні передового педагогічного досвіду тощо. ідеал вершини життєвого циклу і творчого злету особистості педагога закріплено в понятті акме - найвищому для кожної конкретної людини рівні розвитку її фізичного здоров я, розуму, почуття, потенціалу тощо. Поєднання загальних і спеціальних здібностей із високим рівнем розвитку творчого мислення вчителя забезпечує справжню, а не суто зовнішню ефективність його діяльності. Рівнем розвитку його професіоналізму, духовно - моральної культури і майстерності визначаються будь - які успіхи і в педагогічній діяльності, і в розвитку суспільства загалом. Педагогічне безкультур я й невігластво починається там, де вчитель, не розуміючи духовного світу дитини, намагається перетворити дитячу беззахисність на клітку.
Коментарі
Дописати коментар