екологічні проблеми україни (статті) і

екологічні проблеми україни (статті) і

В таких умовах збережуться багато видів рослин, а тварини зможуть вільно жити і переміщатися по території заповідних зон, що сприятиме збільшенню чисельності їх популяцій. Для того, щоб підсилити ефект, необхідно проводити інформаційну політику серед населення, щоб люди знали, які саме види рослин і тварин рідкісні і які з них можна знищувати (заборона зривати квіти і полювати на звірів). Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля. Забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричи­няти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхне­вого стоку, структури грунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, акти­візацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, буді­вництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані змінидовкілля. • вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду; • надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства; • зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природнім шляхом. Випасання, посилення росту трав шляхом випалювання тощо; • інтенсифікація впливу на природу шляхом розорювання грунтів та вирубування лісів; • глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.

1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо), 2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми), 3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети, 4) зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо. Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будьяких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т. Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень. • інгредієнтне забруднення — забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт складова частина складної сполуки або суміші); • параметричне забруднення пов язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості); • біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів; • стаціальнодеструкційне забруднення (стація— місце існування популяції, деструкція руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування. Широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сирови­ни (кривий ріг, донбас, львівськоволинський басейн, прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на чорнобильській аес. Необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених терито­рій на поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па поліссі і в карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у причорномор ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і висна­ження водних ресурсів. Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення мас раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сіль­ськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Зна­чення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтриман­ня продуктивності лісів. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів. Загострення цих проблем робить необхідним розв язання пробле­ми дальшого співіснування людини й природи на основі раціонального використання природних ресурсів. Воно вимагає якнайміцнішого зв язку між нтп і реалізацією заходів, спрямованих на мінімізацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище і природоохоронної активізації виробничої діяльності. • міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхневоактивні речовини), мікроорган­ізми, у тому числі патогенні. • промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробна промисловості. Реакційні води, що утворюються у процесі реакцій з виділенням води, забруднені як вихідними речовинами, так і продуктами реакцій води, що містяться у сировині та вихідних продуктах (вільна або зв язана вода) промивні води після миття сировини, продуктів, тари, обладнання, маточні водні розчини водні екстрагени та адсорбенти охолоджені води, що не контактують з технологічними продуктами, а використовуються у системах зворотного водопостачання побутові води води їдалень, душових, туалетів, пралень тощо атмосферні опади, що стікають з території промислових підприємств. Звичайно, ґрунтові води раніше володіли достатньо високими якостями і без очищення задовольняли вимоги до питної води, але випадки забруднення високоякісних ґрунтових вод отруйними речовинами стають все більш частими.

ґрунтові води вимивають із ґрунтів значну кількість забрудню­вачів, які грунт не може затримати, головними джерелами забруднення і забруднюючими речовинами ґрунтових вод вважають. • неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин; • підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку станов­лять втрати бензину на азс); • пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо; • сіль, якою посипають тротуари і вулиці під час ожеледі; • мазут на дорогах для зв язування пилу; •надлишки стічних вод та каналізаційного мулу.

• процеси регенерації або самоочищення протікають у водному середовищі набагато повільніше, ніж у повітряному; • джерела забруднення водойм більш різноманітні; • природні процеси, які відбуваються у водному середовищі і підда­ються впливу забруднень, більш чутливі самі по собі й мають більше значення для забезпечення життя на землі, ніж атмосферні. Якість води це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо. Не дозволяється, зокрема, застосовувати пит­ну воду для охолодження блоків тес, скидати у водойми стічні води із вмістом цінних відходів, які можна вилучити за допомогою спеціальних технологій. На підприємствах ефективним вважається зворотне водокористування, коли їх власні стічні води після локального очищення (на місці) повторно використовуються в технологічному циклі, і забруднені стоки взагалі не потрапляють у водойми.

Перевищення граничне допустимих концен­трацій забруднювальних речовин у водних об єктах спостерігається прак­тично на всій території дніпровської системи, в багатьох з них стан екологічних систем визначають як початок екологічного регресу.

Середньорічний вміст забруднювальних речовин у воді цих річок значно перевищує граничне допустимий рівень (гдк), а за деякими інгредієнтами сягає 10 гдк і більше.

Найбільші порушення в гідрогеохімічній обстановці спостерігаються в економічно розвинених районах дніпропетровської та запорізької областей з високим рівнем розвитку промисловості та великою густотою населення. Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, міне­ралізовані шахтні та рудникові води, мінеральні добрива, засоби захис­ту рослин, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фер­мах. У ґрунтових водах дон­басу виявлено значні перевищення концентрацій (до 60 гдк) арсену і свинцю, в придністров ї — високотоксичного талію – 5001000 гдк. • дніпропетровська дніпродзержинська стічними водами об єктів хімічної і металургійної промисловості; • новомосковська павлограда шахтними водами та стоками тва­ринницьких комплексів; • кривого рогу шахтними водами та стічними водами металургій­них заводів; • житомира рівного стічними водами підприємств хімічної і лег­кої промисловості та господарськопобутовими.

Це, насамперед, синдром морської евтрофікції, пов язаний з інтенсивним надходженям з річковим стоком біогенних елементів, що спричинило масове цвітіння водоростей, зменшення вмісту розчиненого кисню, загибель бентосних організмів. Хімічне та інші види забруднення негативно позначилися на його біоті, що призвело до зменшення запасів промислових риб, а їхню екологічну нішу зайняла медуза аурелія. В районі узбережжя чорного моря поширився чужоморець, активний хижак гребінник мнеміопсис, занесений з ба­ластними водами з портів атлантичного узбережжя. Останніми роками в чорному морі спостерігається негативна тенденція підвищення межі сірководневої зони, яка за останні три деся­тиріччя піднялася в середньому на 40 м, що може дуже негативно позначитися на усій екосистемі чорного моря. Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури грунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані змінидовкілля. 1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо), 2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми), 4) зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо. Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь - яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т. Параметричне забруднення пов язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості). Широкомасштабна розробка надр і видобуток мінеральної сировини (кривий ріг, донбас, львівськоволинський басейн, прикарпаття); спорудження каскаду водосховищ на дніпрі, що призвело до замулення його природної екосистеми; катастрофа на чорнобильській аес. Необмежене нарощування в минулі десятиріччя потужностей атомної енергетики; необгрунтоване осушення заболочених і перезволожених територій на поліссі; надмірна концентрація виробництва у містах, особливо великих; відставання темпів лісовідновлення від вирубки лісів па поліссі і в карпатах; масове проведення зрошувальних меліорацій у причорномор ї, що призвело до процесів засолення, зменшення родючості грунтів і виснаження водних ресурсів. Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхневоактивні речовини), мікроорганізми, у тому числі патогенні. Промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробна промисловості. Реакційні води, що утворюються у процесі реакцій з виділенням води, забруднені як вихідними речовинами, так і продуктами реакцій, за останні декілька десятків років ґрунтові води стали одним із найважливіших ресурсів. Природні процеси, які відбуваються у водному середовищі і піддаються впливу забруднень, більш чутливі самі по собі й мають більше значення для забезпечення життя на землі, ніж атмосферні. Не дозволяється, зокрема, застосовувати питну воду для охолодження блоків тес, скидати у водойми стічні води із вмістом цінних відходів, які можна вилучити за допомогою спеціальних технологій. Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, мінералізовані шахтні та рудникові води, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фермах. В районі узбережжя чорного моря поширився чужоморець, активний хижак гребінник мнеміопсис, занесений з баластними водами з портів атлантичного узбережжя. Останніми роками в чорному морі спостерігається негативна тенденція підвищення межі сірководневої зони, яка за останні три десятиріччя піднялася в середньому на 40 м, що може дуже негативно позначитися на усій екосистемі чорного моря. Ці природні утворення характеризуються родючістю, забезпечують рослини поживними речовинами (калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо) і всім необхідним для їхньої життєдіяльності. Грунтово - рослинний покрив планети е регулятором водного балансу суходолу, оскільки він поглинає, утримує й перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи.

Вони відрізняються між собою структурою, мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними й хімічними властивостями, родючістю, придатністю для сільськогосподарського використання. Це органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих організмів, а також у результаті життєдіяльності організмів, які переробляють ці рештки, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, аміаком та іншими речовинами.

У міжнародному інституті метрології у парижі поряд з еталонами метра, кілограма та інших мір поміщено моноліт чорнозему з воронезької області, як еталон найродючішого грунту в світі. Основні причини зниження агрономічних властивостей грунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку грунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням грунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у грунтах і підгрунтовних водах. Грунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами.

Безповоротної шкоди завдає грунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо. Однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів хімізації сільського господарства, що призводить до нагромадження в грунтах залишків мінеральних добрив і пестицидів. Отже, катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних науково - обгрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування. Зберегти грунт допоможуть і перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток. Впровадження поряд з ультрахімізованим методом господарювання органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні джерела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних заводів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило - або газоподібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції). Майже всі складові вихлопних газів автомобілів шкідливі для людського організму, а оксиди азоту до того ж беруть активну участь у створенні фотохімічного смогу.

Для розвитку сільськогосподарського виробництва винятково велике значення мас раціональне використання землі, відновлення її родючості, максимальне зменшення вилучення сільськогосподарських угідь для промислового, житлового й транспортного будівництва. Значення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів. Скласти рейтинг найбільш актуальних екологічних проблем, що стоять сьогодні перед україною, допомогла голова всеукраїнської екологічної ліги тетяна тимочко. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). істотна частина валового внутрішнього продукту країни пов язана з видобутком і переробкою мінерально - сировинних ресурсів (41 - 43%), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах донбасу, кривбасу, карпатського регіону.

Між тим, екологія цих регіонів страждає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар єрів. ігнорування наукових підходів до цього процесу призвели до активізації процесів підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища. З цих 250 кілограмів мінімум 50 можна відправляти не на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б скоротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів. Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку чорнобильської аес 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн. Люди кажуть, що їм цікаво дізнаватися більше про рівень забруднення повітря, якби цю інформацію надавали в доступній формі, наприклад, як частину прогнозу погоди.

Зелений колір означає відсутність шкоди для здоров’я, жовтий — незначну шкоду, червоний — небезпеку для здоров’я людей; надавати практичні поради, як діяти, коли концентрація шкідливих речовин у повітрі висока; надавати інформацію про причини забруднення, наприклад, про діяльність конкретних підприємства. Щоправда, студенти і студентки погоджувалися змінювати свою поведінку лише якщо це не завдасть відчутних незручностей або принесе економічну вигоду, наприклад, економію особистих грошей. Більше половини учасників і учасниць усіх груп практикують або розглядають можливість такої поведінки, наприклад, не брати у магазинах кульки, використовувати мішечки або екоторби з тканини.

Натомість, у інших групах деякі учасники самі пропонували заборону в’їзду будь - якого транспорту в центр міста як необхідний крок для покращення якості повітря. Серед іншого, люди також згадували ідеї відкриття перехоплювальних парковок біля станцій метро, створення системи велодоріжок і пропаганду електромобілів. Робота на освітній фермі у бельгії, організованій за принципом пермакультури, протягом 3 місяців; допомога в збереженні морських черепах у греції протягом 6 місяців; волонтерство в українському представництві всесвітнього фонду дикої природи для перевірки стану лісів в івано - франківській області, раз на місяць; допомога освітньому проекту зі змін клімату, часткова зайнятість, можливість працювати дистанційно. Найцікавішою для більшості учасників і учасниць здалася ідея волонтерства для освітнього проекту, щоправда дехто не бачили у цьому проекті реального впливу пропонованої роботи.

Студентки і студенти також відзначали, що не намагаються частіше користуватися громадським транспортом і наголошували на його незручності та непрестижності. Проте вони оцінювали таку поведінку негативно і не стали би публічно говорити, що купують вживані речі через страх засудження і втрати соціального статусу.

Україна є однією із найбільших європейських держав із потужнім людським, природними та сировинними ресурсами відтворення та збереження яких – одна із головних передумов сталого розвитку країни.

За обсягами розвіданих запасів наша держава належить до провідних країн світу, зокрема запаси вугілля відносно світових становлять 7, 5 %, а видобуток вугілля – 1, 5 %. На видобуток і переробку мінеральних ресурсів, сьогодні, в україні припадає близько однієї третини виробничих фондів, 20 % зайнятості, і 25 % внп країни.

Масштабне використання енерго - та ресурсоемних технологій, виснажливе природокористування призвело до значного техногенного навантаження на усі природні екосистеми держави та забруднення довкілля. Навіть за часів незалежності, при зменшенні цього навантаження, спостерігаються деструктивні процеси у довкіллі, які становлять загрозу для навколишнього природного середовища та населення держави.

Адже вугільна галузь – надзвичайно складний багатогалузевий виробничо - господарський комплекс, який представляє собою важку промисловість не лише за змістом, але й за рівнем підвищеної небезпеки для навколишнього середовища. Видобуток вугілля пов’язаний з деструктивним впливом на атмосферу, земельні та водні ресурси, флору та фауну, яке проявляється в обваленні гірського масиву над очисними виробками, в осушенні водоносних горизонтів, засоленні та забрудненні ґрунтів, ґрунтових і поверхневих вод та ін. На територіях донбасу, західного донбасу та кривбасу внаслідок впливу гірничих виробок діючих шахт та шахт що ліквідовані, підвищився рівень підземних вод, активізувалися процеси просідання земної поверхні, спостерігаються процеси підтоплення. В зоні впливу закритих шахт, в результаті припинення водовідливу, глибина середньорічного рівня підземних вод у 2011 році змінився з 37, 8 м до 93, 32 м. Необхідно зазначити, що протягом десятиріч питанню очищення стічних шахтних вод на гірничих підприємствах не приділялося належної уваги, зокрема, практично цілком було відсутнє фінансування будівництва, реконструкції, технічного переозброєння очисних споруд, як з боку підприємств, так і з боку держави.

Відсутність рослинності на породних відвалах зумовлює їх ерозію, як водну так і повітряну, що в подальшому призводить до негативного впливу на довкілля. Оскільки, під час відкритого горіння породних відвалів в атмосферне повітря потрапляють оксиди та діоксиди вуглецю, оксиди азоту та сірки, а також поліароматичні вуглеводи.

За добу, в атмосферне повітря з одного породного відвалу, виділяється – 10 т окису вуглецю, 1, 5 т сірчистого ангідриду, а також значна кількість інших газів та важких металів. Так, на даний час за даними мінекоресурсів в донецькому регіоні знаходиться більше 600 породних відвалів вугільних шахт і збагачувальних фабрик, з них 114 горять. У луганській області розташовано 537 порідних відвалів вугільних шахт і збагачувальних фабрик, з них продовжують горіти 66 порідних відвалів, у донецькій – 68 териконів, 30 з них горять. Значну небезпеку становлять терикони висота яких понад 50 м, зокрема на львівщині знаходиться один із найвищих териконів європи – породний відвал червоноградської збагачувальної фабрики його висота становить 68 м. З розвитком цього процесу пов’язано зниження інженерно - геологічної стійкості порід, розущільнення масивів порід, що залягають над підземними виробками, перерозподіл напруги навколо виробленого простору.

Руйнування масиву гірських порід зі зменшенням його механічної та сейсмічної стійкості викликає прискорену фільтрацію в гірський масив підземних вод й інтенсифікацію карстових і суфозійних процесів. впровадження в технологічний процес вуглевидобутку сучасних технології, які дозволяють проводити закладку породи у відпрацьований простір гірничих виробок; - використання твердих відходів вуглевидобутку і збагачення для будівництва доріг, штучних захисних споруд (дамб), виготовлення будівельних матеріалів тощо; - проведення детальних хімічних аналізів породи, яка буде використовуватися для сільськогосподарської рекультивації та інших потреб; - покращення роботи ставків (накопичувачів, відстійників), на яких обов’язково повинна проводитись додаткова очистка шахтних вод (нейтралізація, демінералізація, флотація тощо). При ліквідації шахт обов’язковим повинно стати проведення рекультиваційних робіт з озелененням лісонасадженнями та посівом багаторічних трав, оскільки це дозволить зупинити деформаційні процеси на териконах та подальше забруднення довкілля токсичними компонентами породних відвалів. В межах кожного вугільного басейну необхідно впроваджувати системний екологічний контроль за станом довкілля, не лише за допомогою фізико - хімічних аналізів, але й біологічних методів. Впровадження технологій екологізації вугледобувних комплексів дозволить знизити обсяги викидів і скидів в навколишнє середовище, поліпшити екологічну ситуацію та знизити рівні захворюваності населення в вугледобувних регіонах. Після емоційної промови на саміті оон 16 - річної шведської екоактивістки ґрети тунберґ, яка звинуватила світових лідерів у недостатній боротьбі зі змінами клімату, світ заговорив про вирішення екологічних проблем. Згідно з найгіршими прогнозами екологів, за 20 років степ підійде до києва, за 50 – дніпро обміліє вдвічі, а за 100 – країна може залишитися без лісів. З початком війни донбас – великий промисловий регіон, в якому було розташовано близько 4 500 потенційно небезпечних промислових об’єктів – опинився на порозі екологічного лиха. З 2014 по 2017 рік на підприємствах регіону було зафіксовано понад 500 випадків порушень та аварійних ситуацій, частина яких пов’язана з небезпекою для людей та навколишнього середовища. Ясинівський, авдіївський і єнакіївський коксохімічні заводи, єнакіївський, макіївський та донецький металургійні заводи, торецький феросплавний завод, алчевський металургійний комбінат, лисичанський нафтопереробний завод, донецький казенний завод хімічних виробів, сєвєродонецький завод “азот” та горлівський “стирол”, слов’янська, луганська, вуглегірська та миронівська теплові електростанції тощо. Під час боїв неодноразово пошкоджувалась інфраструктура, що призвело до зупинки систем водовідведення шахтних вод та у низці випадків – до повного затоплення шахт. “неминучим наслідком масштабного затоплення шахт стане підтоплення навколишніх територій і просідання поверхні, яке виведе з експлуатації будівлі і комунікації, включаючи підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи.

Підтоплення шахт призводить до забруднення підземних та поверхневих вод залізом, хлоридами, сульфатами, іншими мінеральними солями і важкими металами”, – йдеться у звіті обсє. “тільки за перші чотири місяці війни було спалено 20% захопленої території, – розповідає уп аналітик та еколог мбо “екологія - право - людина” катерина норенко. “порівнюючи точки загорянь на супутникових знімках, ми побачили, що за сухий сезон 2014 року трапилося в 15 разів більше пожеж, ніж за той самий сезон 2013 року.

Окрім сірки, у вирвах від снарядів можуть бути такі важкі метали як свинець, кадмій, нікель, цинк, титан, ванадій, марганець, стронцій, залізо, хром, купрум, станум, галій, кобальт, цирконій і навіть ітрій. Важкі метали накопичуються в організмі та спричиняють зміни в нервовій та серцево - судинній системах, аутизм, ниркову недостатність, порушення обміну речовин, а також можуть спричинити внутрішньоутробну загибель плоду”. У 2015 році президент петро порошенко заявив, що 90% бурштину в україні видобувається нелегально під “міліцейським, прокурорським, сбушним дахом” й дав силовикам два тижні “для ліквідації кришування видобутку”. Слідом прем’єр - міністр арсеній яценюк доручив парламенту ухвалити закон щодо ліцензування видобутку бурштину, держмонополії та проведення відповідних природоохоронних заходів, адже “те, що відбувається на цих територіях – просто знищення навколишнього середовища”. На початку 2018 - го наступник яценюка володимир гройсман визнав, що поки не бачить шансів на ухвалення радою закону про легалізацію видобутку бурштину, а можливості уряду у врегулюванні цього питання “ дуже обмежені”. В лісах державних лісогосппідприємств, які координуються київським, волинським, житомирським та рівненським обласними управліннями лісового та мисливського господарства, через незаконний видобуток бурштину пошкоджено понад 6 тис. “через нелегальний видобуток бурштину знищуються ліси та болота, забруднюються річки, змінюється гідрологічний режим, втрачається родючий шар ґрунту”, – зазначає у коментарі уп аналітик міжнародної благодійної організації “екологія - право - людина” петро тєстов. “у районах, охоплених видобутком бурштину, фактично немає державної влади, місцеві мешканці з юнацтва звикають до великих незаконних заробітків, не хочуть працювати легально”. Як наслідок, після падіння цін на бурштин, колишні бурштинокопачі продовжують незаконну діяльність в інших сферах – наприклад, займаються нелегальною вирубкою лісу.

12 - го серпня під час візиту на житомирщину президент зеленський зазначив, що проблема нелегального видобутку бурштину досягла рівня екологічного лиха, а обсяги чорного ринку сягають 500 млн доларів на рік. У зв’язку з цим президент доручив тодішньому голові нацполіції сергію князєву звільнити керівників райвідділів поліції у дев’яти районах рівненської, волинської та житомирської областей. На початку вересня голова держави доручив прем’єр - міністру олексію гончаруку й міністру фінансів оксані маркаровій розробити законопроєкт про легалізацію видобутку бурштину до 1 жовтня, а депутатам – прийняти його до 1 грудня. “наразі президент вже зареєстрував законопроєкт, який збільшує покарання за незаконний видобуток бурштину, а уряд презентував законопроєкти щодо спрощення процедури видобутку, – наголошує петро тєстов. Масове знищення дерев спричиняє паводки, бо поріділі ліси не затримують воду (втім, за словами екологів, основною причиною катаклізмів є забудова та знищення заплав, куди має виходити вода). Тут відбуваються масові неаргументовані рубки в природно - заповідному фонді та ігноруються вимоги міжнародних конвенцій щодо охорони флори та фауни”, – зазначає петро тєстов. Як свідчить минулорічне дослідження британської неурядової організації earthsight, що протягом двох років розслідувала корупцію в сфері лісоматеріалів в україні, наша країна є найбільшим постачальником “чорної” деревини в єс. Шокуючим є те, що серед покупців виявилися кілька багатомільярдних фірм, зокрема три найбільші виробники дерев’яних панелей у світі, найбільша в світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів в європі. Екологи зазначають, що із введенням у 2017 - му в дію закону “про оцінку впливу на довкілля” громадськість отримала можливість впливати на вирубки лісів. – проте проблем дуже багато – в першу чергу треба розділити функції держлісагентства, яке зараз і веде господарчу діяльність, і керує лісгоспами, і призначає рубки, і контролює правильність їх проведення”. Широкому загалу сміттєва проблема стала відома три роки тому після сумнозвісної пожежі на грибовицькому сміттєзвалищі під львовом, яка призвела до загибелі чотирьох людей та спричинила сміттєву кризу в місті. Мер львова андрій садовий звинуватив центральну владу на чолі з президентом порошенком і прем’єром гройсманом в організації сміттєвої блокади з метою політичного тиску на нього. “ сміттєзвалища забруднюють повітря, ґрунти і підземні води, – підкреслює у коментарі уп керівник юридичного відділу мбо “екологія - право - людина” ольга мелень - забрамна. – це в свою чергу може призвести до забруднення води в криницях людей, які живуть біля сміттєзвалищ, та довколишніх водойм важкими металами, які є канцерогенами та можуть викликати онкологію. Продукція, яка вирощена на землі поблизу сміттєзвалища, буде непридатною для споживання через забруднення важкими металами й іншими небезпечними речовинами.

Крім того, треба ліквідовувати старі несанкціоновані сміттєзвалища і будувати сучасні полігони, які би обслуговували декілька адміністративно - територіальних одиниць”, – зазначає ольга мелень - забрамна. Наразі єдиним діючим в україні сміттєспалювальним заводом залишається “енергія” в києві, який переробляє близько 25% обсягу твердих побутових відходів мешканців столиці. Також, наголошує еколог, у великих містах потрібно запроваджувати роздільний збір органічних відходів, які іноді складають до 40% нашого сміттєвого баку і через гниття утворюють метан. Впровадження заборони або мінімізації скидів у воду, підвищення штрафів, налагодження контролю і моніторингу якості вод – питання відкриті”, – наголошує ганна цвєткова.