реферат спроби передачі інформації

реферат спроби передачі інформації

У більшості випадків повідомлення, що передаються, необхідно перетворювати в сигнали, які відіграють роль передавача інформації по фізичних каналах зв’язку.

Оскільки первинні сигнали часто ототожнюють з повідомленням, що передаються, то джерелом повідомлень будемо називати джерело первинних повідомлень різної природи та перетворювач неелектричної величини в електричну.

На вхід модулятора надходить повідомлення, як правило, у вигляді низькочастотного сигналу, а на виході модулятора формується високочастотний сигнал, параметри якого змінені відповідно до повідомлення. В другому випадку аналізують цілком відрізок сигналу, що відповідає кодовій комбінації залежно від використаного критерію ототожнення з дискретним повідомленням. Дійсно, коли інформаційна техніка складалася з пера і чорнильниці, спотворення (а тим більше, власне вигадування історії на догоду черговому монарху) були неминучі. Друкарська машинка – знаменитий underwood, який сьогодні можна зустріти лише в музеї, з’явилися пізніше, лише в xix столітті, ставши століттям пізніше своєрідним в культовим предметом, передвісником інтернетівської ери вільного інформаційного обміну.

Сьогодні ж, коли людство включилося в загальноісторичний процес, званий інформатизацією, виробництва, інформація стає, мабуть основним видом його діяльності. Вільний інформаційний обмін істотно впливає на розвиток науки, техніки і різних галузей господарства, грає важливу роль в процесах виконання освіти і культурного спілкування між людьми.

Документи з являються з моменту зародження писемності, письмової мови і стають надійним засобом запису, реєстрації або, інакше кажучи, документування фактів, явищ, подій. Відповідно до обраного типу знаків визначається спосіб документування та відбираються засоби, за допомогою яких було зафіксовано, передано й збережено інформацію. Номенклатура засобів складання, копіювання і розмноження документів включає ручні, механізовані й автоматизовані пристрої, починаючи з гусячого пера і закінчуючи ввідно - вивідними пристроями еом. Шістнадцяткова система числення є також як і вісімкова допоміжною системою подання інформації в пам яті комп ютера і використовується для компактної запису двійкових чисел і команд. В якості перших 10 з 16 шістнадцятирічних цифр взяті звичні цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, а от в якості інших 6 цифр використовують перші букви латинського алфавіту.

До групи базових програм можна віднести операційні системи, прикладне ж програмне забезпечення це програми орієнтовані на роботу під який небудь операційною системою. Програми bios знаходяться в пзу (постійна пам ять), там розміщені і драйвера (програми, що забезпечують роботу пристроїв пк); - модуль розширення базової системи введення та виведення, який дозволяє доповнити bios іншими драйверами, призначеними для роботи з новими пристроями.

Sys; - модуля обробки переривань називається такий режим роботи мікропроцесора, коли за запитом зовнішнього пристрою короткочасно припиняється виконання основної програми та відбувається обслуговування зовнішнього пристрою, а потім продовжується виконання основний програми; - командний процесор - програма, яка розміщується в файлі command. Вона здійснює прийом команд з клавіатури, виконує внутрішні команди ms dos (які знаходяться в командному процесорі) і запускає на виконання зовнішні команди (які містяться у вигляді окремих файлів). Залежно від розширення файли мають певний зміст, так файли з розширенням txt - текстові, exe, com - командні, виконавчі, bat - пакетні, sys - системні, у різних програмних засобах можуть бути створені файли, відповідних розширень (наприклад, bas - в бейсіку). Операційна система ms dos фірми microsoft або сумісні з нею операційні системи рс dos фірми ibm і novell dos фірми novell і ін ми будемо називати ці ос загальною назвою dos; операційна система windows фірми microsoft, точніше, windows версій 3. 11 (це розширення windows з підтримкою однорангових локальних мереж); операційні системи windows 95, windows 98, windows 2000 і windows nт workstation (версій 3. Вони виконують упаковку інформації, перевірку та лікування комп ютерних вірусів, пересилку інформації в мережі, тестування та діагностику комп ютера, оптимізацію пам яті. Виключенням є незакінчені літературні твори, ескізи, начерки, чернетки, що характеризують творчий процес їхнього творця (письменника, ученого, художника). Документ — це інформація, що зафіксована на матеріальному носії способом, створеним людиною, — за допомогою листа, графіки, фотографії, звукозапису й ін. В даний час використовують системи запису інформації (ручну, механічну, магнітну, оптичну, фотографічну й електростатичну), а також системи відтворення інформації (ручну, поліграфічну, механічну, магнітну, оптичну, електростатичну). Розрізняють термопластичну — здійснювану шляхом нагрівання носія запису; поперечну — при якій напрямок коливань різця паралельно до поверхні носія запису; глибоку — при якій напрямок коливань різця перпендикулярно до поверхні носія запису (грамплатівка, фонограма, перфокарта). Виник оптичний запис інформації сфальцьованим пучком електромагнітного поля оптичного або близького до нього діапазону випромінювання, що, впливаючи на робочий шар носія запису, змінює його стан під впливом сигналу записуваної інформації. При магнітооптичному запису одночасна дія оптичного пучка і магнітного поля на носій викликає зміна магнітного стану носія відповідно до записуваної інформації. Постійне розширення способів запису (фіксування) інформації приводить до виникнення усе більш складних нетрадиційних видів документів, що сполучаться з традиційними документами, рукописними і печатними.

інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої - з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю. Автоматизована інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо підрозумівати саме автоматизовані. Управляючі (асутп, асув), проектуючі (сапр), наукового пошуку (аснд, експертні системи), діагностичні, моделюючі, систем підготовки прийняття рішення (сппр), а в залежності від сфери використання – на адміністративні, економічні, виробничі, медичні, навчальні, екологічні, криміналістичні, військові та інші. Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Успішне функціонування організації у значній мірі залежить від вдалого керівництва, яке базується на обгрунтуванні перспективних концепцій розвитку згідно з своєчасною, достовірною та повною інформацією, яку може поставляти відповідна інформаційна система. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки тексту, автоматизацію обміну інформацією через різноманітні види комунікацій (які включають атс підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати, відеоінформаційні системи); автоматизацію діяльності менеджерів на базі комп’ютерних систем комплексних інформаційних систем, які надають допомогу в прийнятті рішень, та електронних секретарів, що дозволяє підвищити рівень організації праці менеджерів на якісно вищий щабель. Впровадження інформаційних систем дозволяє менеджеру отримувати оперативний доступ до довільної нагромадженої інформації з тим, щоб в подальшому ефективно її використовувати для вирішення поставлених задач (в сферах аналізу маркетингу, фінансів, тощо). Початковий етап характерний тим, що в той час проходило нагромадження базового досвіду використання комп’ютерів, виявлення основних напрямків і їх застосування. Пройдені технічні труднощі в галузі комп’ютерних технологій (зроблено великі прориви в розробці процесорів, оперативної пам’яті, розроблено нові надзвичайно ємні носії інформації) та комунікаційних засобів (розроблено коаксіальні та швидкісні волоконно - оптичні лінії та засоби супутникового зв’язку). З появою персонального комп’ютера акцент автоматизації переноситься на створення децентралізованих систем, в яких всі персональні комп’ютери, еом великої потужності, різнорідне технічне забезпечення та обладнання об’єднуються в локальну мережу.

Реалізується вимога максимального наближення користувача до інформації, яка вимагає створення в користувача враження, що потрібна інформація знаходиться на його комп’ютері, хоча реально вона може знаходитись в окремих вузлах локальної обчислювальної мережі. Висувається концепція “управління інформаційними ресурсами“, в якій інформація розглядається, як ще один важливий ресурс такого ж порядку, як фінанси, матеріали, обладнання і персонал. Зростає статус інформаційних служб, які на цей час стають службами управління інформаційними ресурсами організації на чолі з віце - президентом по інформації. Таким чином, у вісімдесяті роки відбувся перехід від окремих управлінських інформаційних систем до створення єдиної внутрішньої системи збору, обробки, збереження і представлення інформації. В зв’язку з цим головна увага почала приділятися точному формулюванню питань, що виникають в сфері оперативного управління, і отриманні інформації в найкоротші терміни для прийняття необхідних рішень. Для сучасних умов характерне застосування високоефективних внутрішньофірмових систем інформації, що грунтуються на використанні найновіших інформаційних технологій, зокрема єдиної локальної комп’ютерної мережі. Управлінська внутрішня інформаційна система представляє собою сукупність інформаційних процесів для задоволення потреб в інформації на різних рівнях прийняття рішень. В сучасних умовах у великих організаціях створені і ефективно діють інформаційні системи, які обслуговують процес підготовки і прийняття управлінських рішень і вирішують наступні задачі. У виробничо - господарській структурі підприємства забезпечується узагальнення інформації “знизу - вверх”, конкретизація інформації “зверху - вниз”, а також уніфікується інформаційний процес, спрямований на отримання науково - технічної, планової, контрольної, облікової і аналітичної інформації. Підвищення ефективності використання інформаційних систем досягається шляхом наскрізної структури і сумісності інформаційних систем, які дозволяють усунути дублювання і забезпечують багатократне використання інформації, встановлюють визначені інтеграційні зв’язки, обмежують кількість показників, зменшують обсяг інформаційних потоків, підвищують рівень використання інформації. інформаційна система повинна підтримувати такі функції, як надання інформації (наприклад, потрібної користувачам для вирішення науково - виробничих задач) та створення найзручніших умов для її поширення (наприклад, проведення адміністративно - організаційних, науково - дослідних і виробничих заходів, які забезпечують її ефективне розповсюдження). Визначення виду і обсягів конкретної інформації, необхідної для потреб керівництва організацією, - надзвичайно складне завдання, і його вирішення залежить від досвіду і функцій керівників, а також від їх повноважень у прийняті управлінських рішень. Розчаровані результатами попередніх спроб впровадження інформаційних систем, керівники організацій сумніваються в тому, що інтелектуальні працівники будуть використовувати складну технологію і організація зможе від цього отримати вигоду.

Таке становище погіршує проблема непідготовленості більшості працівників до роботи в галузі інформаційних технологій, яких хвилює питання коли, як і чи взагалі вони зможуть освоїти інформаційні технології. Дехто чекає, що фірми - розробники технічного і програмного забезпечення вирішать за них ці проблеми шляхом спрощення роботи з інформаційними технологіями.

Нав’язлива політика владних структур на застосування інформаційних систем та подальша неефективність використання інформаційних систем призвели до несприйняття багатьма колишніми працівниками сфери менеджменту проблем впровадження інформаційних технологій. Переважання інтуїтивної технології вибору і узагальнення управлінських рішень через обмеженість в системно - технічних принципах; роздільне функціонування основних систем інформаційного забезпечення в галузях виробничої, організаційної, маркетингової, фінансової, бухгалтерської, кадрової та проектно - конструкторської діяльності підприємства не забезпечували комплексного вирішення багатопланових проблем організації і не могли дати повний аналіз поточного стану організації. Надмірно централізована обробка інформації шляхом концентрації інформаційних потоків в невеликій кількості пунктів, віддалених від безпосереднього користувача проміжними ланками технічного персоналу; домінування неавтоматизованих функцій інформаційних систем через технічну неможливість або економічну неефективність автоматизації даних функцій управління не забезпечували прямого доступу працівників сфери менеджменту до інформації, а також штучно відчужували первинного давача інформації від самої інформації, створюючи перепони в часі та просторі. Використання багаторівневої технології проектування, кожна стадія якої виконувалася спеціалістами різної спеціальності і кваліфікації; порівняно тривале проектування систем (3 - 5 роки) і планована довготривала експлуатація з мінімальними змінами (10 - 15 років) - штучно затримували еволюцію підприємства, оскільки затрати на пристосування інформаційних систем до нових умов використання могли перевищити витрати на розробку та впровадження. Наведені вище особливості в час ринкових реформ мають негативний відтінок, і тому на сьогодні при розробці інформаційних систем насамперед потрібно мінімізувати негативний вплив цих факторів, що і дозволяють зробити сучасні інформаційні технології. В наш час відсутність можливості взаємодії окремих засобів автоматизації чи навіть окрема технологія може стати стримуючим фактором, що робить використання інформаційних систем нераціональним. Більше того, для найконсервативнішої частини керівників використання інформаційних технологій стає приводом для відмови від відповідних капіталовкладень. Не багато керівників будуть стверджувати, що значні інвестиції в автоматизацію організації, розраховані на довготермінову перспективу, є вирішальними в питаннях виживання. Для короткотермінової перспективи багато хто ставить під сумнів окупність інвестицій, оскільки не має чіткого уявлення про місце інтелектуальних систем в в управлінні організацією. Проте далекоглядніші керівники вважають, що в ринках умовах використання інформаційних систем забезпечують більшу гнучкість і значно нижчі накладні витрати функціонування їх організацій. 2 з далеких часів дійшли до нас різні види документів, за допомогою яких ми пізнаємо історію своєї країни, її героїчне минуле, з’ясовуємо особливості побуту народу, правові форми та етичні норми взаємовідності між суспільством і державою, між окремими особами, знайомимося з культурою становлення письмового мовлення. Вважається, що необхідність в укладненні різноманітних документів (угоди, договори, тестаменти) і зумовила появу писемності як засобу фіксації і збереження державної і приватної документації. Французькими вченими на поверхні кам’яного стовпа клинописні тексти були законами, що належали вавилонському цареві хаммурапі, який правив з 1792 по 1750р. Тема цього документа - пошуки людського безсмертя, яке можна здобути лише корисними для людства справами – сягають справжньої філософської глибини і забезпечують йому почесне місце серед найвизначних робіт усих часів і народів. Довгий час вважалося, особливо наполегали на цьому буржуазні історики, що наші предки, східні слов’яне, одержали писемність тільки після 988 року, після хрещення русі. Але не писемність – не іспортний товар, і завезти її не можливо – писемна система народжується на певному етапі розвитку суспільства, коли вона стає для цього суспільства необхідною. У давній русі, ще до її хрещення, суспільні відносини досягли такого рівня розвитку, що без писемності русь не могла обійтися і тому на теріторії, де жили східні слов’яне, археологи не раз натрапляли на предмети, вкриті таємничими, ієрогліфічними знаками.

Ними користувались різні слов’янські племена, коли в них зароджувалася державність, розвивалася торгівля, з’явилися перші паростки дипломатичних стосунків. Піктографічне письмо (рисункове письмо) – перший етап еволюції писемності, перший спосіб вираження почуттів, але малюнок можна лише трактувати, дослівно його прочитати неможливо. Технічний малюнок виникає, коли виникає патріархальне господарство, воно з’єднане з характером виробництва, коли потребуються більш точні засоби реалізації інформації. Предмет, який виступає у ролі знака, обов’язково володіє певною формою, щоб бути сприймаємим, здатним фіксувати і передавати інформацію у просторі і часі. Доки знаки не зрозумілі (не розшифровані) реципієнтом, повідомлення не може бути сприйнято, а, значить, документ, не може зробити свою сущну функцію – бути джерелом інформації і засобом комнікації. ) знаки - символи у силу заключеного у них наглядного образу використовуються для вираження деякого, часто дуже злачного івидхильного змісту (наприклад, зображення стародавньогрецької театральної маски, як символ сучасного театра. Оскільки у документоведені викоритовуеється поперед всього знаки, яки можуть виконати роль засобу обміну документної обміну інформації між людьми, найбільш прийнятною є їх групіровка за характером походження і формою існування, розробленою с. Знак мовний - одиниця мови (людина, слово, словосполучення, пропозиція), яка слугує для позначення предметів або явищ дійсності, а також відношення між елементами мови у тіксті. До немовленнєвих знаків віднесені символи, товарні знаки, музейні експонати, фотографії, звуки порід, історичні реліквії, також знарядді праці, архітектурні пам’ятники.

Частише всього серед немовленневих знаків використовуються знаки – зображення існуючих або условних об всемирные торговые организации и украинское ожидание реальной перспективы вступления єктів, які містять їх схематичне позначення. Знаки - „пікчери” (від англійського „pikture” - картина, малюнок, кінофільм, кадр хз фільму) – це витвір живопису, у тому числі графіки, художньої вишивки, художньої різьби по дереву, металу, фотографії (включаючи кінофільм). їх прийнято називати іконічними (тобто знаками зображення) до них, крім об’єктів живопису, які фіксують на носії, можна віднести і скульптуру, хоча вона є речовим знаком. Серед них - різноманітна (у більшості обрідова) речоіинна символіка, яка позначає різні поняття (хліб і сіль – знак привітності та дружби, кільце на четвертому пальці – людина жоната – і т. Вилучений з неї предмет втрачає свій знаковий статус (хліб на столі поза обрядом зустрічі дорогих людей або сільскогосподарчої виставки не фіксує нфякої соціальної інформації. До документів, використовуючи мовленневи знаки – условні позначення, відносяться вербальні (словесні) документи (книги, брошури, журнали, газети, бюлетені і т.