піца гімалаї книга
Когось поглине захопливе road - movie з усім арсеналом обов’язкових елементів — таємницями, пошуками скарбів, небезпечними подорожами, екзотичним пригодами etc; хтось побачить тут чергове персональне дао, загорнуте в кілька шарів белетристичних фантиків; комусь почується звичайна родинна історія, котра передається з уст в уста, обростаючи невірогідними деталями й міфологічними обставинами.
Мені вже доводилося писати, що люди, народжені в горах, але змушені жити на рівнині, відчувають постійний дискомфорт, площинні ландшафти, захаращені неоковирними рукотворними пірамідами — архітектурними, фінансовими, корпоративними, ієрархічними, якими там ще.
ірена народилася в черкаських низинах, проте карпа за визначенням належала карпатам, тож невдовзі магія гір, містика імен і топонімів таки спрацювали, і у своє доросле життя ірена карпа сходила вже з верховини.
Протистояння зі світом горизонталей відбирає добрий шмат життя — ірена пише провокативні нон - конформістські книжки, займається альтернативною музикою, вивчає мови, працює на телебаченні, знімається в кіно та відвертих фотосесіях і — подорожує, подорожує, подорожує. і якщо психічним рушієм цих мандрів був згаданий уже синдром втечі - повернення, то справжнім їх мотивом були пошуки вершини — тієї непідробної, нерукотворної вершини (не конче географічної), що її прагне кожна нормальна мисляча людина. Реальне сходження на реальну гору, ініціація вертикаллю, потрібна для того, аби усвідомити, що справжній еверест знаходиться всередині, що найвищий твій пік розташований десь поміж гіпофізом і гіпоталамусом, а кисневе голодування, як і кожен піст, — корисний як для тіла, так і для душі. і хоча ніхто не знає, чи знайшла вона вже свою чарівну гору, найважливіше, що карпа залишається вірною карпатам і куди б не занесла її мандрівна планида, вона завжди шукатиме поглядом засніжені узгір’я. Хіба що її дивували місця роботи її колишніх однокурсників, тоді блискучих зірок лінгвістики, а тепер продавців яхт із - грязі - в - князевій еліті, стюардес внутрішніх авіаліній, звукорежисерів і дружин французьких арабів із двома надбаними в придачу дітьми і одним уже власним. Я ж не вмираю з голоду, не бомжую, роботу маю всяку… час від часу, гроші отримую тільки за те, що зробила, а не за те, що протерла в офісі штани, віддавши їм шмат свого життя. На третьи сутки по окончанию войны, военного корреспондента михаила алексеева затребовал к себе редактор и, чтобы чем - то занять слоняющихся без дела солдат, поставил новую задачу.
Одна коробка з італійським наїдком стає для дівчини справжньою скринькою пандори, і тепер вже інстинкт самозбереження жене її від київської піцерії через ляйпціґ аж до індії. С книгами карпы я довольно плотно знакомилась в период моего первого киевского студенчества, вот только спустя 8 лет сложно вспомнить, нравилось ли мне ее творчество. Якісь тупі факапи в сюжеті герої то гублять спальник і сплять то під одним, то через кілька ночей уже раптом зчіпляють свої спальники (в множині) між собою. Хоча, не дивлячись на те що мені подобались герої книги, подобались їхні подорожі й безкінечні балачки, вони були досить цікаві, але їх було забагато, занадто багато одного й того - ж самого, герої більшу частину книги десь ходять й про щось балакають.
Коментарі
Дописати коментар