бацевич ф.с основи комунікативної лінгвістики doc

бацевич ф.с основи комунікативної лінгвістики doc

Курс другої іноземної мови (англійської) продовжує формування навичок усного та писемного мовлення англійською мовою, а також навичок англо - українського та україно - англійського перекладу як фахового уміння у майбутніх лінгвістів та перекладачів. Мета курсу - ознайомити студентів з різними типами комунікативних стратегій, розвинути рецепційні та репродуктивні здібності студентів, їх лінгвістичну, країнознавчу та загальну ерудицію за допомогою лексичних, граматичних та лексико - граматичних вправ та завдань, що враховують новітні досягнення в методиці викладання іноземних мов. Завданнями курсу є навчити студентів вільно і правильно спілкуватися іноземною мовою у ситуаціях професійного спілкування, робити лінгвостилістичний аналіз наукових і художніх текстів із урахуванням навичок та вмінь, отриманих у практичних та теоретичних курсах, обговорювати й аналізувати художні твори з позицій ідейного змісту, композиційних і індивідуально - стилістичних особливостей, реферувати і анотувати іноземною мовою суспільно - політичні, літературознавчі і лінгвістичні тексти, викладати інформацію загально - філологічного і суспільно - політичного змісту в різних видах письмових робіт. Засвоєння теоретичних знань, набуття практичних навичок та умінь усного та писемного спілкування іноземною мовою, а також навичок англо - українського та україно - англійського перекладу сприятиме підготовці студентів - філологів до перекладацької діяльності. Він має на меті підготувати спеціалістів, які володіють знаннями, вміннями й навичками в галузі письмового і усного перекладу в обсязі, який є необхідним для того, щоб. Здійснювати письмовий переклад політичних, соціально - економічних, науково - популярних, технічних і ділових текстів та інших матеріалів, а також офіційних документів міжнародного дипломатичного характеру; проблеми загальної теорії перекладу.

Основна мета курсу методики викладання іноземної мови у вищій школі полягає у тому, щоб розглянути специфіку міжкультурної комунікації як комунікації особливого типу, описати важливі аспекти взаємодії мови та культури, при цьому увага надається особливостям збереження культурної інформації одиницями, що належать різним рівням мовної системи, а також екстралінгвістичним засобам комунікації. Посередницьку місію у міжкультурній комунікації, яка ведеться не тільки мовними засобами, але й керується тою чи іншою системою цінностей та норм культури, які обумовлюють правила мовної та позамовної поведінки комунікантів, іноземне слово – перехрестя культур. Переклад вимагає знань особливостей композиційної будови та прагматики текстів різних жанрів і стилів, зокрема текстів художньої прози, а також вмінь і навичок досягнення максимальної адекватності змісту та інформації при перекладі задля збереження авторського задуму, інтенційної настанови прозового твору, художніх образів та образності тексту і задля коректного відтворення соціокультурної ситуації художнього твору.

Зміст навчання синхронному перекладу полягає у систематичному розвитку перцептивних якостей, уваги, пам’яті, мислення, у перебудові мовних та перекладацьких навичок та умінь з метою формування здатності виконувати перекладацькі операції. Метою курсу синхронного перекладу є навчити студентів перекладацького відділу кваліфіковано здійснювати синхронний переклад на українську та іноземну мови, незалежно від темку подання оригіналу, постійно збільшуючи та вдосконалюючи професійні знання, уміння та навички.

– виробити у студентів уміння виявляти жанрові, стильові, структурні і тематичні складові художнього тексту першотвору, що підлягають відтворенню при перекладі; – навчити студентів розпізнавати стилістичні прийомі і засоби виразності художньої сови тексту оригіналу; коментувати доречність перекладацьких трансформацій для збереження образності у мові перекладу; – добирати влучні методи відтворення ідейного змісту твору, збереження етнонаціонального забарвлення твору оригіналу у перекладній версії. 2 засоби лексико­семантичної когезії художнього тексту (повтори, парафраз, кореференція, субституція, еліпсис) та способи їх відтворення в тексті перекладу.

Власних назв, назв культурних та національних реалій, aвторських неологізмів та оказіоналізмів, стилістично маркованої лексики, етно­фразеологізмів та усталених виразів, семантичного потенціалу синонімів. Способи передачі лексично значущих артиклів, видо­часових форм дієслова, граматичної та суб’єктивної модальності, структур у пасив­ному стані, мовних одиниць змісту на рівні диктем, синтаксично­ускладнених та розгалуже­них предикативних одиниць, часток, вигуків, сполучників, синдетичного та безсполучникового типів синтаксичного зв’язку.

Риторич­ні питання, повтори, паралельні конструкції, хіазма, відокремлення, еліпсис, апосіопея, парцеляція у мові оригіналу та способи відтворення у мові перекладу.

Суттєвий чи несуттєвий, вмотивований чи невмотивований характер цих відхилннь та невідповідностей, їхній вплив на збереження змісту та стилю оригіналу в перекладі. • виявлення помилок в перекладі, зумовлених лексико - морфологічними та синтактико - стилістичними особивостями контексту, а також невмінням користуватися лексикографічними джерелами.

– стилістичні втрати, зумовлені недооцінкою контексту, або недооцінкою лексико - графічних джерел (невиправдане просторіччя, зайве вживання архаїзмів, українізмів, тощо); – поверхове вивчення мовної характеристики персонажів, звідки помилки у вживання лексичних та фразеологічних одиниць та порушення норм словосполучення. Модерируемая коммуникация – это коммуникация, где есть одна или больше групп участников (сторон коммуникации) со своими ведущими (модераторами), причём внутри группы или между группами нужно наладить коммуникацию по заданной теме.

Конвенциональная (согласие, заключение договора в ситуации конфликта или поддержание договора (конвенции); конфликтная (обнаружение разногласий и акцентуация на разногласиях участников коммуникации с тем, чтобы создать конфликт или поддержание, разжигание существующего конфликта); манипуляционная (захват смыслового пространства коммуникации с тем, чтобы навязать участнику коммуникации свою коммуникативную стратегию и соответственно своё видение реальности.

Одним із таких жестів (являється, є) рукостискання (найбільш поширена, найпоширеніша) форма вітання в діловому світі символ довіри знак пошани аспект у протоколі ділового вітання. Зробіть бібліографічний опис джерела, звідки взято текст, використовуючи подані елементи бібліографії (навчальний посібник «міжнародні культурні традиції. Дослідження та розробки нанотехнологій знаходяться у стані підйому в гонитві за оригінальни­ми й корисними речами, і в той час, коли відбувається зліт фабричного виробництва, зовсім мало робиться для того, щоб гарантувати безпеку суспільству та навколиш­ньому середовищу.

Славо надається…(депутат коваленко сергій борисович, доцент артеменко тетяна максимівна, професор загнітко анатолій опанасович, куратор фурдуй віктор степанович, директор рибась марія геннадіївна). Бюлетень, випадок, глядач, господарський громадянин, гуртожиток, допізна, дочка, живопис, каталог, каучук, кілометр, колесо, мережа, низина, ознака, партер, перепис, перепустка, перехідний, приятель, реєстровий, середина, синява, сільськогосподарський, столяр, тонкий, що - небудь. Розкрити її предмет, завдання, категорії, методологію, загальні закони спілкування за допомогою мови, організацію засобів мовного коду, вплив на мову психічних, соціальних, культурних чинників тощо.