без регістрації сценарії мюзиклів для днз
Давайте подаруємо дітлахам осінню казку, розучивши з ними сценарій осіннього свята — нехай чарівна атмосфера золотої осені ще довго зігріває їхні маленькі щирі серця. Феєричне театралізоване дійство занурює нас в далекі часи народження спасителя, переносить до невеличкої печери з вівцями і малям у яслах та на увесь світ прославляє сина божого ісуса христа. Щоб святкування наступаючого 2020 року, який буде проходити під символом білого металевого щура, було незабутнім і веселим, необхідно підготуватися до нього заздалегідь. Гравці отримують будь - який набір продуктів (фрукти, овочі, цукерки, сир), з якого їм пропонується швидко, креативно і артистично приготувати незвичайне частування. Щоб зустріч нового року не перетворилася на звичайне застілля, можна включити в сценарій нового року 2020, ігри та конкурси, та провести їх серед рідних і друзів родини, в яких зможуть брати участь і діти, і дорослі. Вже з дошкільного віку педагоги і батьки повинні готувати сприятливий грунт для розвитку гуманних почуттів, на основі якого у вразливій, дитячій душі пробудяться здібності співпереживати, разом страждати і радіти.
Серед предметів естетичного циклу саме музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно - мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру.
Вона дає людині поштовхдлявнутрішнього переживання і уяви, створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвиткуемоційної сфери дитини.
Річ у тому, що вміння дітей вигадувати, творчо і вільно конструювати на музичному матеріалі неповторні мелодії та рухові комбінації має великий потенціалдлярозвитку творчих здібностей дитини.
Розуміючи актуальність цієї проблеми, в дитячому садку велике значення приділяється вихованню творчої активності дитини, здатної під впливом емоцій бачити, відчувати, милуватися, любити, слухати, творити прекрасне в житті, в природі, в мистецтві, в суспільстві в цілому.
Тому музика – бажана гостя на всіх заняттях, адже вона допомагає розвинути уяву дитини, дарує їй творчі крила і з натхненням кличе маленького митця до створення краси, доповнює барвисту мову живопису мелодією любові, породжує натхнення і бажання творити.
Під час слухання музики дошкільниками необхідно врахувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Постійному поглибленому зацікавленню музикою сприяють хороша педагогічна атмосфера, безпосередній зв’язок між музичним керівником, вихователькою та дітьми.
Психологи помітили, що там, де панує гарна музика, а особливо де домінує спів (спів – це інтонація, пропущена через живе серце), дитячі осередки врівноважені, діти мають рівні, стабільні стосунки, є більш чуйними один до одного. Оскільки музика має великий вплив на дітей, займаючись творчою діяльністю розвиваються творчі здібності, то дуже важливо створювати умови для формування основ музичної культури дітей дошкільного віку.
У дитині важливо розвивати все краще, що закладено в ньому від природи; з огляду на схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних задатків формувати спеціальні музичні здібності, сприяти загальному розвитку.
Необхідно запропонувати форми й методи роботи, які б забезпечили їм зняття психологічних бар’єрів, страхів перед публічними виступами, допомогли розвивати музичні і творчі здібності (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності; формувати початок музичної культури, сприяти формуванню загальної духовної культури, а також навчитися висловлюватися точно й зрозуміло для оточуючих. із захопленням слухають цікаві музичні казкові історії про звуки, нотний стан, оркестр на заняттях, побудованих за казковим сюжетом з використанням елементів казкотерапії. Вже досліджено, що в основі казок лежить вся мудрість людства, досвід поколінь, який тисячоліттями збирався, передавався з уст в уста, і те, що казка є мантрою, промовляючи яку, ми оздоровлюємо дитину психічно і фізично. В цьому і полягає метод казкотерапії, однієї з оздоровчих технологій, яка забезпечує пошук відображення казкових подій у житті, поведінці людей, способах розв’ язання конфліктів у реальному житті. В процесі роботи над казкою у дітей розвиваються позитивні емоції (так як перемагає завжди добро і правда, казка має щасливий кінець), що має величезний вплив на формування здорової особистості. Сухомлинський, живої та яскравої, яка оволоділа свідомістю й почуттями дитини, неможливо уявити дитячого мислення й мовлення як певного ступеня розвитку людського мислення і мовлення. В ній проявляються приховані й не розкриті здібності, може здійснитися мрія, зреалізуватися творчий задум, відбутися висловлювання, яке в ситуації довільності створюється з великими труднощами.
В казці завжди з’являється відчуття захищеності, знімаються тривоги від невпевненості в висловлюванні своєї думки, зникають страхи перед необхідністю висловлюватися публічно. Будучи результатом роботи людської свідомості й підсвідомості, казка допомагає дитині через інтуїцію та фантазію відкрити в собі творчий початок, відчути аромат таємничості й загадковості, наділити звичайні речі казковими й чарівними властивостями, почати створювати нові пригоди та події, стати дійсним чарівником. Казкотерапія розвиває чуттєве сприймання й уяву, вчить творчо мислити й відтворювати все це в мовленні, стимулює активне спілкування, дитячу фантазію, надає учасникам сили й формує дитину як особистість. В одному випадку це може бути образний текст, частушки, небилиці; у іншому — розглядання ілюстрацій, відгадування загадок про казкових героїв необхідно, щоб кожна дитина могла відчути уважне ставлення з боку дорослого. З урахуванням індивідуальних особливостей дітей починаємо казкотерапію з тими, хто швидше відгукується на запрошення дорослого; при цьому додатково мотивуємо на залучення до гри решти дітей. Крім того, при повторній зустрічі з казкою дошкільникам буде легко зосередитися на образній лексиці, що характеризує зовнішній вигляд героя, виразно відобразити в міміці, русі емоційний стан персонажа. Стомленість після багаторазового виконання психогімнастичних етюдів призводить до мимовільного розслаблення організму і, отже, позбавлення емоційного напруження. Після завершення казкотерапії обговорення не зав язується саме по собі, дорослий розпитує дітей про те, які ігри і вправи сподобалися, запам яталися, ролі яких казкових героїв хотілося б виконати повторно. Казки демонструють дітям правила і приклади поведінки, дають їм базові знання про культурне середовище, в якому вони зростають, пробуджують у дітей уяву.
Казки допомагають дітям і дорослим подолати страхи, невпевненість, допомагають фантазувати, приймати нестандартні рішення та розуміти, що всього можна досягти, якщо є бажання. Музикотерапія – важливий компонент психолінгводидактичного процесу, здатна глибоко впливати на емоції та почуття й цим давати стимул до творчості, посилювати продуктивність мовленнєвих процесів, активізувати дитячу інтелектуально - музичну діяльність. У розвитку музичної діяльності дітей казкотерапію варто об’єднувати не лише з музикотерапію, а й поєднувати з іншими формами психотерапевтичного впливу, зокрема з ігротерапією, лялькотерапією, природотерапією, арт - терапією, де музика кожен раз і в кожному поєднанні з іншими засобами й формами психотерапевтичного впливу може виконувати іншу функцію. Будучи надзвичайним, особливим засобом розвитку емоційної сфери, музика виявляється тим механізмом, що спонукає до дії внутрішньо - і зовнішньомовленнєві процеси, примушуючи функціонувати мовлення злагоджено, гармонійно та використовувати доречні мовні засоби з розвивальною метою. Вона може бути використана на будь - якому етапі породження мовлення в дітей, може забезпечити необхідне емоційне підґрунтя для активізації дитячих вербальних комунікативних процесів. Через спокійну, релаксаційну музику можуть здійснюватися захисні механізми перетворення збудження й неврівноваженості дошкільників в стан гармонії, необхідний для розвитку творчості. Змінити настрій з пригніченого, байдужого, деструктивного допомагає яскрава, динамічно напружена музика, що заряджає оптимізмом, впевненістю, позитивними емоціями.
Музика знімає напругу в дітей, допомагає легкому ніби мимовільному перебігу складних мовленнєвих процесів, що потребують довільності й усвідомленості, навмисності й цілеспрямованості, структурованості й плановості, доцільності й доречності тощо. Застосування принципу емоційного занурення передбачає найширше залучення дітей дошкільного віку до різних видів навчальної діяльності, зокрема самостійної інтерпретації інструментальних творів, до визначення їх навчально - розвивального потенціалу, до вибору власного репертуару.
У науково - методичній літературі постійно підкреслюється, що найпершим завданням педагога є залучення дитини до слухання музики, її глибокого сприйняття, адже відомо, що сприймання музики, як і виконання, є творчим процесом. Так, наприклад, навіть розвиток сприйняття близьких за характером п’єс привчає їх почути в кожній з них щось особливе, притаманне тільки цьому творові, аби виявити це у власному виконанні. Знайомство з музичними творами різних жанрів і стилів дозволяє виявити характерні особливості старовинної і класичної музики, складні й прості ритми сучасної музики.
Під впливом красивої, чутливої, доброї музики, у дитини з’являються позитивні, хороші емоції, які потім перетворюються на красу і доброту почуттів душі людини.
Сучасний музичний керівник під час музичної діяльності орієнтується загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагається його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, твори, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх, як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром. Усебічний досвід – педагогічний, експериментальний, науковий – підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) у повсякденну життєдіяльність дітей. Музичний матеріал, запропонований програмою, відповідає віковим, психофізичним, мовленнєвим можливостям дітей, що забезпечує значний емоційний вплив на них музики.
Але кожний раз береться до уваги тільки один з видів музичної діяльності (слухання музики, співи, музично - ритмічні рухи, гра на музичних інструментах). Варіювати дитяче музичне сприймання; практикувати колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів з творчим виконанням; здійснювати почергове виконавство дітей та дорослих. Вступне слово педагога можна подати у формі розповіді (повідомлення нових фактів) або бесіди (апелювання до знань, життєвого і художнього досвіду дітей). Кожному педагогу треба ретельно стежити за тим, щоб у його мовленні не було повчальності й риторики, стандартних фраз, загальних слів, за якими не стоїть конкретний зміст. Одна - дві лаконічні образні фрази про твір можуть вразити дітей та викликати у них шляхетні думки і почуття значно глибші, аніж будь - яка попередньо заготовлена, довга промова. «слово ніколи не може достеменно пояснити всю глибину музики, але без слова не можна наблизитися до цієї найтоншої сфери пізнання почуттів… слово має настроїти чутливі струни серця, щоб осягнути мову почуттів. В них треба розвивати це бажання, а також й уміння вслухатися в музику, сприймати її, слухати уважно, не відволікаючись, і водночас виховувати через музику позитивні почуття, риси характеру, вміння емоційно відгукуватися на музичні твори.
Тому, за висновками вчених, його музика природніша для репертуару малої дитини, позитивно впливає на її мислення та діяльність усього організму в цілому.
Крім загального сприймання музики, потрібно спонукати малят і до аналізу музичних творів, і емоційного відгуку на них, навчати уважно слухати твір до кінця, впізнавати його. Свідоме сприймання настрою музичного твору, форми та інших засобів виразності допомагає дітям у правильній передачі музичного образу в русі, пісні, грі тощо. Адже треба розрізняти і різноманітний характер музики, й форму твору (вступ, частини, фрази), і різні засоби музичної виразності (динамічні, регістрові, темпові зміни, метро ритм). Дошкільники, відповідно до характеру музики, узгоджують свої рухи з її особливостями, через те вони постійно вправляються і в навичках слухання музики.
Але на таких заняттях я використовую не тільки саме лише слухання, а й сюжетні музичні ігри, дидактичні ігри, під час яких намагаюся якомога менше використовувати показ, спонукаю дітей самостійно шукати рухові засоби виразності музичного образу.
А з яким задоволенням діти готуються до виступів перед дорослими глядачами, адже їм конче необхідна підтримка батьків, їхнє схвалення, небайдужість, особливо якщо на святі дитина заспіває разом з батьками чи з бабусею, затанцює прощальний випускний вальс з татом чи з мамою. Для більш ефективної роботи з малятами під час домінантних занять та занять із використанням методу казко терапії я широко застосовую технічні засоби навчання – музичний центр, проектні технології. Систематичне поглиблене слухання музики сприяє тому, що увага дітей стає стійкішою, а вони самі – більш посидючими, поліпшується їхня пам ять, розвивається мислення та виникає бажання слухати музичні твори.
Розвиток музичних здібностей дітей дошкільного віку в музично - казковому середовищі, в якому джерелом творчості, знань про навколишній світ виступає казка і підготовка дітей дошкільного віку до музичної діяльності в розвивальному за своєю природою музично - казковому середовищі в сьогодення є актуальним і потрібним. Плани роботи гуртка з дітьми дошкільного віку, річний план проведення сюжетних музичних занять на основі народних казок та консультативний матеріал допоможуть музичному керівнику урізноманітнити практичну діяльність з дітьми.
Адже пережиті казкові ситуації допоможуть дошкільникам позбавитися агресії, егоїзму, замкнутості, психологічно і морально підготуватися до реальних життєвих проблем. Подані планування домінантних занять для усіх вікових груп, зразки конспектів цих занять, музичні творчі казки, ілюстративний матеріал допоможе правильно організувати роботу з дошкільниками.
Вихователі, музичні керівники, заохочуючи допитливість, спонукуючи дітей до потреби у набутті знань, залучаючи їх до різних видів діяльності, сприяють розширенню дитячого світогляду.
Від того, наскільки якісно і своєчасно були використані ці можливості, багато в чому залежатиме розвиненість музичних здібностей та творчий потенціал дорослої людини.
Коментарі
Дописати коментар