реферат на тему українська сім'я
Сім ї матимуть вільний доступ до банківських кредитів та інших видів позичок, а тому матимуть можливість придбати (побудувати) комфортабельний будинок чи дачу, автомобіль високого класу, сучасну побутову техніку тощо. Це все забезпечує самоповагу людини, її задоволення власним життям, що у свою чергу позитивно позначатиметься на стабільності сім ї та й суспільства в цілому.
Консангвінальна (кровноспоріднена) - тип сімейної організації, в якому основними є відносини дітей з батьками і дітей між собою, тобто відносини, що базуються на кровній спорідненості, а не на зв язках між подружжям; кон югальна (подружня чи шлюбна) - тип сімейної організації, в якій основним є відносини жінки і чоловіка, а не кровно - родинні зв язки.
Найбільш розповсюджений тип сім ї в сучасному суспільстві; розширена, що складається з трьох і більше поколінь, які з явилися внаслідок одруження дітей та онуків і зв язані спільним господарством. Складна - поліандрія, полігінія тощо, що виникає, коли кілька нуклеарних сімей об єднуються через спільного чоловіка чи жінку; розширена, що складається із кількох нуклеарних сімей, які живуть разом і ведуть спільне господарство. Партнерська - заснована на взаєморозумінні подружжя і добровільному розподілі ролей згідно з можливостями і схильностями кожного з них; матріцентрична - центральне місце посідає мати через обмежену включеність батька в сімейне життя; патер - пальна - центральне місце посідає батько; він піклується про інших членів сім ї, ставиться до них поблажливо як до слабших. Автономна - така, що є самодостатньою, самостійною одиницею; гетерономна - така, котра не є економічно самодостатньою, засоби до життя забезпечує один чи кілька її членів, характеризується чітким розподілом обов язків, а отже, дотриманням норм, правил, що запроваджені іншими.
Під структурою сім’ї розуміють сукупність родинних, духовних, моральних, правових, владних та інших відносин між подружжям, батьками і дітьми, іншими членами сім ї. Розподіл ролей згідно з особистими якостями та здібностями подружжя, добровільний розподіл побутових обов язків, однакові права й відповідальність щодо виховання дітей, спільне розв язування сімейних проблем характеризує демократичну (рівноправну) сімейну структуру.
її формування зазнає впливу цінностей, традицій та звичаїв, що склалися в суспільстві, регіоні загалом та сім ї зокрема, найближчого соціального оточення та особистісного досвіду членів конкретної сім ї, правових норм, традицій, що регламентують права та обов язки кожного з них. Зміст прав і обов язків основних ролей сімейного життя (чоловіка - дружини, батька - матері, сина - доньки, брата - сестри, свекрухи - невістки, тещі - зятя) значною мірою залежить від типу сім ї (патріархальна, традиційна чи сучасна, бездітна чи багатодітна, проста чи розширена). Хоч нині соціальний статус юнаків та дівчат здебільшого залежить від особистої активності кожного, проте стартовою сходинкою і досі залишається соціальний статус батьків. Ускладнюється процес сімейної ролевої адаптації об єктивною необхідністю поєднувати сімейні ролі з іншими ролями - громадською, виробничою чи просто роллю товариша. Проблеми виникають насамперед у поєднанні ролі матері з професійною діяльністю, що є наслідком еволюції сімейної організації, значної трансформації соціальних ролей подружжя, зв язаної з розвитком соціально - професійної структури суспільства. Розуміючи сучасну нуклеарну сім ю як результат еволюції суспільства від аграрного типу до індустріального, американські вчені звертають увагу на те, що, з одного боку, вона існує автономно, а з другого - залежить від соціально - професійної структури суспільства. З еволюцією суспільства жінка отримала однакові з чоловіком права брати участь у розв язанні сімейних проблем, а отже, у виробничому процесі, громадському житті. Професійна і громадська діяльність робить жінку економічно незалежною, сприяє розвитку її особистості, а життя її завдяки широкому спілкуванню й особистим контактам стає цікавішим. Проте така діяльність жінки справляє негативний вплив на функціонування сім ї - зменшується народжуваність, збільшується кількість розлучень, ускладнюються взаємовідносини між батьками та дітьми.
Жінка втрачає і тому, що вияв її індивідуальності, людських якостей можливий не стільки у сфері професійної діяльності, скільки в сім ї та материнстві. Крім того, у суспільстві, де вимоги виробництва є пріоритетними, заміжня жінка з дітьми потрапляє в дуже невигідне становище на ринку праці, бо сімейні турботи забирають у неї багато сил і часу і їй важко конкурувати з чоловіками.
Наслідком цієї соціальної нерівності статей є те, що жінки здебільшого працюють на непрестижних і мало - оплачуваних посадах, а серед безробітних їх абсолютна більшість. Намагання розв язати цю проблему, адаптуватися до вимог соціально - професійної структури суспільства породили новий тип сім ї, яка досить успішно поєднує ціннісні орієнтації подружжя на утворення власної сім ї та їхні професійні інтереси.
У бікар єрних сім ях чоловік і жінка розподіляють між собою домашні обов язки, поважають і допомагають само - реалізуватися одне одному не тільки в сім ї, а і в кар єрі. Девіса, перехід від традиційних форм сім ї до сучасних зумовлений насамперед трансформацією соціокультурних норм високої народжуваності й поширенням норм низької народжуваності, інакше кажучи, зміною системи цінностей, а не зовнішнім тиском. Економічна та соціальна криза, спад виробництва, безробіття, соціальна незахищеність - усе це справляє негативний вплив на сім ю, зумовлює її сучасну кризу в україні. Криза інституту сім ї проявляється в утраті орієнтації молоді на створення власної сім ї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей тощо. Одним з основних факторів кризи сім ї є її матеріальні труднощі, розчарування внаслідок невиправданих сподівань на досягнення певного достатку, брак життєвих перспектив. Благополуччя і стабільність шлюбу залежать від багатьох факторів, наприклад від підготовленості молодят до родинного життя, від їхньої фізіологічної, психічної та духовної сумісності та від їхнього обопільного бажання вирішити питання про нащадків. Для щасливого родинного життя кожний із подружжя має бути носієм певних духовних цінностей – кохання, вірності, відповідальності, почуття власної повноцінності, терпимості, з повагою ставитися до членів своєї сім ї, бути завжди готовим допомогти у складній життєвій ситуації. Сім я – соціально активна група людей, пов язаних кровною чи шлюбною спорідненістю на основі взаємної спільності мети, інтересів і моральної відповідальності, які ведуть самостійну господарсько - економічну діяльність, дотримуючись законів і правил, прийнятих у державі. Створивши сім ю, чоловік і дружина вступають у складний комплекс особистісних і майнових взаємин, які характеризуються психологічними, медико - гігієнічними, сексуальними, етичними, соціальними особливостями.
Різноманітні труднощі та перешкоди, що виникають на шляху до родинного щастя, можуть бути подолані, якщо члени подружжя вміють і хочуть зміцнити почуття любові, якщо вони повною мірою усвідомлюють свою відповідальність перед суспільством за виховання дітей. Вчені довели, що коли людина в шлюбі, вона може до своєї тривалості життя додати ще 5 років, а якщо ні, то з кожних 10 років прожитих одиноко, треба вираховувати по 1 року.
істотне значення для здоров я має психологічний клімат у сім ї, який залежить від порядності членів сім ї, вимог до себе та інших, від взаємного почуття, загальних уявлень, інтересів, устремлінь, моральної атмосфери, в якій живе сім я, взаємної щирості та розуміння, а також матеріального благополуччя і побутових умов. Закохуються в більшості випадків не в людину як особистість, а в які - небудь характерні для неї риси - волосся, очі, ноги, усмішку, тембр голосу, поставу, манеру розмовляти, одягатися тощо. Більша частина сімейних конфліктів виникає тому, що подружжя не знає психічних особливостей одне одного, які пов язані з біологічними (фізіологічними, гормональними) і соціальними (традиції, виховання в сім ї) чинниками.
Тому в багатьох випадках дружині варто залишати за чоловіком право вирішувати питання, які вимагають далекоглядності, критичного осмислення і об єктивності. З іншого боку, чоловікові часто не вистачає дипломатичності, уваги і доброти при вирішенні сімейних проблем, його теоретизовані і схематичні підходи можуть тільки зашкодити справі. В таких випадках право вирішувати необхідно надати жінці, мислення якої є більш конкретним, у більшості випадків жінка в сім ї - кращий психолог, ніж чоловік, а тому в конфліктних ситуаціях інші члени сім ї, як правило, стають на її бік. Наслідком сексуальної незадоволеності є поганий настрій, нервозність, навіть неврози, головний біль та інші негативні моменти, які накладають свій відбиток на стосунки подружжя і можуть спричинитися до взаємо - відчуження. У чоловіків статевий потяг посилюється до 25 років, потім тримається на одному рівні до 40 - 45 років, після чого починає поступово послаблюватися і досягає нуля в старечому віці. У жінок сексуальна активність наростає повільно, часто вона досягає кульмінації лише до 30 років, потім тримається на одному рівні до клімактеричного періоду.
Мистецтво кохання полягає в тому, щоб принести одне одному радість, своїми діями виражати взаємну довіру, котра виявляється в готовності самовіддання і повному прийнятті свого обранця (обранки), у радості задоволення коханої людини.
Слід пам ятати, що в період бажаного запліднення та вагітності заборонено вживати будь - які алкогольні напої, лікарські засоби, вдихати органічні розчинники, небезпечно перебувати у стресовому стані, бо це негативно впливає на генеративну (дітородну) функцію чоловіка і дружини.
Мета виховання полягає у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, у якій поєднується духовне багатство і фізична досконалість, моральна зрілість, потреба у праці на благо людства. Доброзичливі зауваження та поради батьків часто допомагають молодятам переборювати побутові труднощі, знаходити правильні рішення у складних життєвих ситуаціях. Ця функція залежить від факторів об єктивних (суспільно - економічне становище в країні) і суб єктивних (рівень потреб, місце проживання, наявність комунальних зручностей, дачі, машини, спосіб життя, кількість і вік дітей, освіта тощо). Життєзабезпечення сім ї вимагає чіткої організації та розподілу виробничо - побутового навантаження між її членами з урахуванням сил і можливостей чоловіка і дружини.
Відповідно до цього чоловік, як фізично сильніший, стає годувальником сім ї, заробляє засоби на прожиття, виконує важку роботу (робота на дачній ділянці, підтримання в порядку побутових приладів, проведення ремонтних робіт, заготівля продуктів та ін. Чоловік зобов язаний брати активну участь у фізичному та моральному вихованні дітей, надавати їм допомогу під час підготовки уроків, відвідувати батьківські збори тощо. Проте, вибираючи місце роботи, потрібно враховувати не тільки матеріальний бік, але й моральний, тобто процес праці повинен приносити вам почуття задоволення, духовного й емоційного комфорту.
Якщо на роботу ходити із задоволенням, мов на свято, вона буде йти гаразд, результати трудової діяльності помітно підвищаться, отже, зростатимуть ваш авторитет і повага до вас. У родинно - побутовому режимі дня слід виділити час для оздоровлення як індивідуального, так і родинного (ранкова гімнастика, масаж, самомасаж, заняття фізичними вправами тощо). Протягом тижня треба приділити час для родинних походів до лісу, річки, на рибалку, на збирання трав, грибів, ягід або просто для прогулянки в парк, містом. Сім я, у якій добре організований спільний відпочинок, легко і швидко справляється з усіма побутовими й іншими проблемами, а отже, вона завжди сповнена родинного щастя. Наприклад, самовдосконалення людини на виробництві передбачає виконання виробничих завдань, а це означає підвищення авторитету серед колег і просування по службі, отримання матеріальної винагороди.
За своєю природою і соціальним статусом чоловік споконвіку є надійною опорою і захистом завдяки тому, що він більш розвинений фізично, активний у всіх відносинах. Лицарські якості, давно розгублені в сучасному світі, але проте бажаний образ чоловіка і батька – це образ справжнього чоловіка, сильного духом, людини честі і обов’язку.
Адже сімейний побут вимагає від людини прояви найблагородніших якостей, таких, як розум і терпіння, вміння рахуватися з чужою думкою і вчитися на власних помилках. Дуже важливу роль він має у вихованні синів, адже хто, як не справжній чоловік, своїм прикладом навчить дитину тому, як треба ставитися до жінки, піклуватися про сім’ю, ділити між усіма членами сім’ї тягар господарських турбот, навчить вирішувати конфлікти, створювати дружні відносини в сім’ї. Тільки в повноцінній сім’ї, де з дитинства прищеплюються належні стереотипи внутрішніх сімейних взаємин, можливо підготувати дитину до майбутнього дорослого життя. Дівчатка і хлопчики, які виросли без батьків, стають хорошими працівниками, вірними товаришами, але дуже складно їм даються труднощі сімейного життя, адже перед ними не було живого прикладу чоловічої поведінки.
Шкода, що багато людей не розуміють, що авторитет сили – найслабший і недовговічний авторитет, він не переконує, а пригнічує, народжує такі якості характеру, як боягузтво і прислужництво. Розкидане сміття повинно бути прибране, розірвана книга приведена в порядок, нехай в перший час одному з батьків доведеться брати в цьому безпосередню участь, зате подібні уроки виховують у дитини почуття відповідальності. Хорошому батькові необхідно кожен день свого життя пов’язувати з життям сім’ї, свої інтереси – з інтересами дітей, залучати дітей до своїх захоплень, справ і турбот. Батькові в очах дітей потрібно стати борцем за правду і справедливість, щоб виростити з дитини не скептика, а людину, готову до дії, щоб надалі дитина була не безпорадною при зіткненні з труднощами і несправедливістю сучасного світу.
Знижується рівень народжуваності, а отже зменшується кількість населення, змінюються морально - психологічні установки молоді стосовно шлюбу, сім’ї і репродуктивних орієнтацій, погіршується стан здоров’я дітей і дорослих. Соціально - економічна криза 1990 - х років спричинила суттєве зниження життєвого рівня переважної більшості населення україни, зростання безробіття і неповної зайнятості, розшарування суспільства на багатих і бідних, погіршення структури споживання більшості сімей. Перетворення, що відбуваються, потребують постійного врахування змін умов життєдіяльності сімей і своєчасного формування державної сімейної політики, у тому числі адекватної програми стосовно соціально незахищених родин. Високий рівень постаріння населення і, відповідно, низька частка молоді викликані збереженням досить низького рівня народжуваності протягом майже чотирьох десятиріч. За останні 10 років відбувається прискорення темпів скорочення природного приросту населення та кількості народжених серед усіх вікових груп жінок (див. ), при загальному зниженні народжуваності серед усіх вікових груп жінок на 34, 8%, у молодих матерів віком до 20 років народжуваність дітей знизилась на 41, 3% (табл. Кількість народжених у матерів, які не перебували у зареєстрованому шлюбі досягла 67, причому по міських поселеннях – 42 802 і сільської місцевості – 24 920 дітей. Таким чином, можна припустити, що зменшення кількості зареєстрованих шлюбів та їх уразливість, скорочення народжуваності1з одного боку, відбивають світові тенденції2зумовлені складним впливом і взаємодією політичних, економічних, соціально - психологічних, біологічних та інших чинників, а з іншого – є наслідком економічної кризи в україні. Ставлення молоді до шлюбно - сімейних стосунків, зниження показників шлюбів і збільшення кількості розлучень, зниження народжуваності, поширення нетрадиційних форм шлюбів і незареєстрованих шлюбів переконливо свідчать про необхідність адаптації інституту сім’ї до нових соціально - економічних реалій. Найімовірніше, репродуктивні установки суттєво не зміняться протягом принаймні 5 - 10 наступних років; співвідношення повікових коефіцієнтів народжуваності поступово наближатимуться до західноєвропейських. Тенденції народжуваності формуватимуться насамперед під впливом матеріального добробуту та житлової забезпеченості сімей (особливо молодих), збереження у молодих людей установок на багатодітну сiм’ю, а також залежатимуть від чисельності та вікової структури жінок фертильного віку.
Ввп постійно спадав (з коливанням темпів падіння), зменшувалися промислове виробництво, виробництво товарів народного споживання, роздрібний товарообіг, обсяг платних послуг. Поступово зменшувалася частка трудових доходiв (у формi оплати працi), зростала частка соцiальних виплат (пенсiй, стипендiй, допомог, iнших виплат), надходжень вiд особистого пiдсобного господарства та доходiв з iнших джерел. До 35, 5% у 1999, а частка виплат по соцiальному захисту то зростала, то спадала з 13, 4 до 16, 9%, тобто спостерiгалося зниження частки доходiв, джерелом яких є безпосередньо оплата за працю i виплата нарахувань, що залежать вiд неї. Специфiчною ознакою формування сукупних доходiв сiмей в умовах трансформацiї економiки стало прискорене зростання частки надходжень вiд особистого підсобного господарства (з 10, 2 до 27, 5%). Порiвняння вартостi спожитих основних продуктiв харчування i споживчий кошик iз 22 видів продуктiв харчування, що регулярно розраховується держкомстатом україни, показує, що у 1996 р. – 83% середньодушового грошового доходу, тобто якщо у населення не було б надходжень з особистого пiдсобного господарства, то близько 67–84% отриманих середньодушових грошових доходiв за мiсяць населення витрачало б на харчування. Забезпеченість населення непродовольчими товарами (предметами культурно - побутового та господарського призначення тривалого вжитку) протягом 1990–1999 рр. Забезпеченiсть сiмей (у розрахунку на 100 сiмей) телевiзорами досягла 39%, радiоприймальними пристроями – 51%, годинниками – 39%, фотоапаратами – 64%, холодильниками i морозильниками – 49%, пральними машинами – 61%, електропилососами – 52%, мотоциклами i моторолерами – 12%, велосипедами i мопедами – 28%, швейними машинами – 45%, або в середньому – 44% проти рiвня 1990 р. Щорічне введення нового житлового фонду з високим рівнем благоустрою, а також обладнання житлових будинків при капітальному ремонті різними видами зручностей підвищило якість житла, в основному міського. При значному скороченні будівництва за рахунок державних і кооперативних коштів серед міського населення зменшилась кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку.
Частка сімей та одинаків, які поліпшили житлові умови у 1999 р становила всього 1, 4% загальної кількості тих, хто перебував на квартирному обліку (1990 р. За даними результатів лонгітюдного соціологічного дослідження “молода сім’я україни 90 - х”, яке проводить український інститут соціальних досліджень (проект 1994–2015 рр. Статистичні дані держкомстату україни підтверджують наявність проблеми забезпеченості молодих сімей житлом, оскільки темпи надання їм квартир удвічі нижчі, ніж у середньому по країні. За результатами соціологічних досліджень проекту “молода сім’я україни 90 - х” 44% молодих подружжів зазначають, що доходів вистачає лише на саме необхідне, 29% вважають, що грошей постійно не вистачає, хоча економлять на всьому, в тому числі й на харчуванні. Причому чоловіки значно легше сприймають проблеми матеріального характеру, з них 61% зазначають, що можуть мужньо перенести фінансові труднощі; серед жінок таких лише 41%. В останні роки спостерігається стійка тенденція щодо активної трудової діяльності членів молодих сімей, які намагаються покращити матеріальне становище своєї сім’ї. Соціологічні дані доводять, що 43% молодих одружених жінок вважають себе фінансово залежними від чоловіків, 26% – частково залежними і лише 17% – незалежними.
Найбільше молодих людей хвилюють повільність економічних реформ і підвищення цін (67% відповідей), низький рівень медичного обслуговування (55%), загальне зниження рівня життя і загроза безробіття для себе особисто і членів своєї сім’ї (54%), складнощі із житлом (53%), зростання злочинності (52%). Так, щодо наявності сімейних конфліктів, третина молодих подружніх пар зазначила, що сваряться передусім через житлові умови, втручання батьків у їхні взаємини (у разі спільного проживання в одній квартирі), постійну нестачу грошей. Надзвичайна стомленість (33%), непорозуміння щодо розподілу домашньої роботи (22%), зловживання алкоголем чоловіка (15%), несерйозне ставлення до виконання обов’язків чоловіка та батька (13%), відсутність кохання та поваги один до одного (2%). Про це свідчать і різні індикатори доходів, витрат, рівня бідності, забезпеченості житлом та допоміжними засобами існування (передусім земельними ділянками), раціону харчування тощо. Результати опитування, що проводилося українським інститутом соціальних досліджень серед членів сімей, в яких дітей виховує один із батьків, дозволили визначити основні проблеми неповних сімей в сучасних умовах. Складне матеріальне становище, постійна нестача грошей; труднощі у влаштуванні на роботу матері з малою дитиною; мізерна державна допомога матерям, які самі виховують дітей; соціальна незахищеність одинокої матері – постійне приниження через необхідність оформлення соціальних виплат, збір великої кількості документів; проблеми з підготовкою дитини до школи, труднощі у разі продовження навчання дитини у вищих навчальних закладах, а також з отриманням безкоштовної освіти.
Так, в сім’ях з чотирма дітьми і більше споживання яєць і риби, рибопродуктів становить лише 34% середнього рівня по країні, м’яса і м’ясопродуктів – 41%, овочів – 55%, а молока та молочних продуктів навіть на 25% менше, ніж в цілому по країні. Близько 2% сукупних витрат сімей з дітьми становить оплата медичних послуг та оздоровлення, хоча сума, безумовно, знижується пропорційно кількості дітей. Значне підвищення цін на підручники, канцелярські товари та на перебування дітей у дошкільних закладах призвело до істотного зростання витрат на навчання та дошкільне виховання в бюджетах сімей з дітьми.
Опитування багатодітних родин, проведене українським інститутом соціальних досліджень у серпні 2000 р свідчить, що окрім матеріальних проблем багатодітні сім’ї стикаються і з такими, як недоброзичливість, негативне ставлення з боку оточуючих, працівників державних установ, а також відсутність моральної підтримки, соціальної значущості багатодітної родини в державі; відчуття відмежованості від соціуму; низький матеріальний достаток – не вистачає грошей на найнеобхідніше.
Продукти харчування, одяг, медикаменти; відсутність соціального захисту дітей, а саме – пільг на лікування, оздоровлення, отримання освіти, придбання медикаментів; складнощі з отриманням освіти і підготовкою дітей до школи – придбання підручників, необхідного приладдя, одягу; є проблеми з безкоштовним влаштуванням дітей у позашкільні заклади – гуртки та секції. Отже, шляхи розв’язання актуальних проблем сучасної української родини мають спрямовуватися на забезпечення державною політикою оптимальних соціально - економічних умов становлення, розвитку та повноцінного і самодостатнього функціонування сім’ї, народжування та виховання в ній дітей. Пріоритетними мають стати заходи щодо зміцнення іміджу, стану і статусу сім’ї, створення сприятливих умов для її морально - психологічного, соціального і культурного розвитку, недопущення бродяжництва, безпритульності дітей і насильства в сім’ї, формування у свідомості людей розуміння важливості ролі сім’ї у забезпеченні суспільної стабільності та прогресу.
Тому дуже часто сім’я створюється, щоб поряд з тобою був однодумець, який завжди буде на твоєму боці, який готовий вислуховувати будь - які твої занудства, людина, якій просто - напросто буде добре тоді, коли і тобі добре, і на підтримку якого можна розраховувати у важкі хвилини.
Ти засинаєш і прокидаєшся з близькою і рідною людиною, знаєш, що можеш бути слабким, хочеться швидше потрапляти додому і бачити очі, які люблять і з нетерпінням чекають. Може бути, це спірно, але сім’я, справжня сім’я, в нашому світі поняття трохи ілюзорне… сім’я – це постійна робота (своєрідне зусилля), особливо в тій її частині коли доводиться обходити гострі кути і не створювати нові, а хто ж хоче працювати не перестаючи, без вихідних і відпусток. і тоді здається, що дійсно простіше не створювати нові проблеми і турботи, що недоліки нового життя переважують його гідності, і немає сенсу, взагалі, вставати з дивана, щоб щось змінити.
Залітні думки (про витрати на весілля, серйозні зміни, майбутніх дітей і, не дай бог, розлучення) вступають в бій з рідними поняттями про спокій, затишок, свободу і безпеку давно живуть в голові. Або, раптом, на роботі підвертаються пропозиції про тривалі відрядження або вільну посаду в іншому місті … і ти залишаєш людину, з якою ще вчора був готовий обійти пішки земну кулю – так простіше.
Антон семенович макаренко назвав сім ю природним первинним осередком, де реалізується краса людського життя, куди приходять відпочивати переможні сили людини, де ростуть і живуть діти — головна радість життя. Сімейне виховання він розглядав як природний обов язок батьків, які повинні підготувати дітей до трудового і суспільного життя, виховати їх гідними громадянами.
На їх думку, ці школи повинні були навчати дорослих не лише грамоті, а й виховувати їх як майбутніх батьків, вихователів своїх дітей, допомагати школі вирішувати цю проблему.
Як і інші народи, українці вбачали в сім ї найважливішу й неодмінну умову життя кожної людини, господарську та моральну основу правильного способу життя. У той же час в різних місцевостях україни існувала й інша форма сім ї — нероздільна сім я, що складалася з непрацездатних старих батьків і з двох - трьох жонатих синів, які жили разом і спільно вели господарство. Такі сім ї створювали підґрунтя для збереження традиційного розподілу виробничо - господарських відносин між їх членами, звичаїв, традицій, особливостей духовного життя. Стельмахович, сучасна сім я залишається життєдайним осередком, що приводить на світ божий, плекає найвищу цінність людства — дітей, цвіт нації, майбутнє народу, завдяки яким кожен батько і мати мають реальну можливість повторити та продовжити себе в своїх потомках. Традиційним українським ідеалом є така сім я, де взаємини складаються на основі рівноправності чоловіка й жінки, на засадах взаємного кохання і поваги, духовної спільності, трудового співробітництва та взаємодопомоги у вихованні дітей. Ті чоловік і жінка, які вміють творити велике безцінне духовне багатство подружнього життя — взаємну повагу і любов, мають у своєму домі найсприятливіший клімат для формування духовності дітей. Мета матері — повернути дитині духовну, моральну самосвідомість народу, його традиції, культуру, елементи побуту ті моральні основи, які відображають загальнолюдські цінності. Основою виховання дитини є духовність сім ї, яка виражається в суспільній моралі, етиці, естетиці та формуванні поведінки як певної системи відносин, дій, вчинків, зумовлених суспільними умовами та обставинами, в цьому полягає загальносоціальна функція сім ї. Духовність виховання — це система, уклад життя сім ї, умова, яка забезпечує здійснення розумового, інтелектуального, емоційно - чуттєвого розвитку дитини та формування її світогляду.
Казках, піснях, легендах та інших художньо - мистецьких цінностях, у повсякденній поведінці та поглядах батьків, у їх ставленні до виконання найважливіших громадських обов язків. Макаренко, могутня духовна сила виховання закладена в тому, що діти вчаться дивитися на світ очима батька, вчаться у батьків поважати, шанувати матір, бабусю, жінку, людину.
Поняття звичай може визначати уклад суспільного життя сім ї, нації; традиційний порядок відзначення будь - яких подій, свят, використання відповідних символів, атрибутів, спосіб дій, правила поведінки, норми, що регулюють стосунки людей в різних ділянках виробничого, громадського і родинного співжиття. Сім я виконує господарсько - економічну функцію, котра полягає у формуванні установки на домашню працю та її різноманітний розподіл, практично - господарській підготовці, економічному вихованні, вихованні розумних потреб. ієрархія життєвих цінностей народу відбиває його розуміння добра, щастя, справедливості, розуміння сутності оточуючого світу, взаємозв язку і взаємозалежності явищ природи.
Коли батьки разом з дітьми у свій вихідний день виходять на природу, то у дитини виникає величезна кількість запитань, наприклад, чому ялинка і сосна зеленіють взимку, а береза і дуб скидають листя тощо. Якщо батьки виявляють інтерес до різноманітних явищ природи, дають дитині правильну відповідь на її питання, то з року в рік у дитини розвивається спостережливість, допитливість. Тілесним вихованням є діяльність батьків, спрямована на вироблення навичок здорового способу життя, необхідних для досягнення правильного фізичного розвитку дітей. У період статевого дозрівання в дітей закладаються психологічна і емоційна основи сексуальності, зростає інтерес дитини до представників іншої статі, актуалізується інформація сексуального характеру, формується чоловіча і жіноча психологія, ширше проявляються форми поведінки, прямо чи опосередковано визначені статевими ролями, урізноманітнюються види сексуальної діяльності, активно використовуються вторинні рольові атрибути, уявляються психологічні новоутворення — почуття дорослості, утвердження самостійності, інтерес до зовнішності і власного внутрішнього світу.
Соціальне замовлення сучасної школи — навчити особистість бути конкурентноздатною в суспільстві з ринковою економікою, виробити вміння планувати стратегію власного життя, орієнтуватись у системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, визначати своє життєве кредо і стиль. Відвідування родин вихованців, анкетування батьків, індивідуальні бесіди, консультації, методична допомога, педагогічний всеобуч, налагодження зв язку з підприємствами, на яких вони працюють. Для підвищення педагогічної культури батьків учителі організовують педагогічний всеобуч батьків, де відбувається координація дій, вирішуються різні педагогічні ситуації.
Коментарі
Дописати коментар