анастасія приходько герої не вмирають
— я хочу жити на цій землі, тому що її люблю й розумію, що хоч би куди поїхала звідси, завжди буду там чужою й нікому не потрібною. — як вам удається поєднувати виступи в небезпечних місцях із материнством, адже дома на вас чекають донечка нана й зовсім маленький синочок гордій. Я ж не роблю нічого поганого, а просто їжджу до хлопців і підтримую їх чим можу, спілкуюся з ними, і бог мені в цьому допомагає. — чи буває страшно під час виступів в ато, адже, незважаючи на сміливість, активну громадянську позицію, ви залишаєтеся тендітною жінкою. Бо, коли ти дивишся в очі бійцям, які не бояться й захищають нас із вами, починаєш пишатися, що в україні є такі сильні чоловіки.
Я сильно хвилювалася, тому що це дуже відповідально стояти поруч із такою людиною, адже дар’я зубенко — парамедик - доброволець. Жінка — це завжди тепло, це завжди асоціації з материнством, спогади про рідну домівку, де на них чекають мами, кохані, сестри.
— я насправді дуже пишаюся цим, тому що це наша спільна з українським народом нагорода. Дуже вдячна всім за підтримку, за ту довіру, яку мені дають, тому що звання заслуженої артистки україни отримала лише завдяки підтримці людей. Я збирала гроші на концертах в італії, іспанії, америці та на благодійних концертах в україні. Я поголила голову і, дякувати богу, тепер ходжу зі своїм волоссям (відростає вже мій природний колір). Хоч би що відбувалось у твоєму житті, хоч би які випробування підготувала доля, потрібно завжди підніматися й іти далі, не пасувати перед труднощами, натовпом, а відстоювати свою гідність і честь. — як ставитеся до українських зірок, які виступають у росії, незважаючи на те, що в рідній країні четвертий рік поспіль іде війна. Чим більше ми про них говоримо, тим більше вони здобуватимуть популярність і, звісно ж, удаватимуть із себе жертву, а потім приїдуть у крим і казатимуть. Свого часу мати не пустила мене в університет імені карпенка - карого, бо не хотіла, щоб я стала акторкою, хоч і вона сама, і моя бабуся все життя присвятили театру.
Тоді я дуже образилася на неї, але згодом зрозуміла, що батьки завжди прагнуть кращої долі для своїх дітей. — наснаги нам усім, терпіння, любові, щоб янгол - охоронець усіх оберігав своїми крилами.
Разом до перемоги, і я знаю стовідсотково, що ми вже на один день ближче до перемоги.
Коментарі
Дописати коментар