податкова система японії реферат

податкова система японії реферат

Податок на проживання в префектурі; податок з підприємців на кількість співробітників; податок на придбання власності; податок на видовища; податок з транспортних засобів та деякі інші входять. Фізичні особи (наймані працівники та самозайняті особи) сплачують державний прибутковий податок по прогресивній шкалі, що має шість ставок – 5, 10, 20, 30, 40 і 50%, які нараховуються залежно від суми отриманого доходу.

Заробітна плата, доходи осіб вільних професій, оплата працівників мистецтв, професійних спортсменів, офіціантів у барах, допомога при звільненні, доходи, отримані від нерухомості, дивіденди, пенсії, авторські гонорари, винагороди за різноманітні особисті заслуги, прибуток від продажу акцій, зареєстрованих на фондових біржах тощо. Навіть після податкової реформи 1988р що спростила шкалу та зменшила процент податку, найвища гранична ставка податку становить 50% доходів, що перевищують 30 млн. Податок на проживання (inhabitant tax), податку з підприємств (еnterprise tax), та спеціальний місцевий податок з корпорацій (special local corporate tax), що значно збільшують підсумкову ставку корпоративного податку (corporate income taxes). Операції з купівлі - продажу землі та продаж нерухомості, операції в іноземній валюті, продаж поштових марок, послуги комунальних служб, плата за вступ до школи та плата за навчання, також медичні послуги, наприклад - оплата профілактичного огляду у лікаря, плата за поховання та деякі інші. Так, у випадку, якщо плата за проживання одної особи протягом доби перевищує 10 000 єн (960 грн) або плата з особи за одне відвідування ресторану чи бару перевищує 5 000 єн (480 грн), стягується податок в розмірі 3%. Ціна популярних видів цигарок зросла на сьогодні до 410 єн (близько 40 грн) за пачку, надалі передбачено подальше підвищення ціни цигарок до 700 єн за пачку.

Це муніципальний податок, який сплачується щорічно особами, що володіють земельними ділянками, житлом та іншими видами активів, що підлягають амортизації. 3% споживчого податку при купівлі, окремий податок на придбання транспортного засобу (сплачується до префектури), податок на бензин (включений в його вартість), щорічний податок на сам засіб і навіть на його вагу.

До префектур раз на рік власниками автобусів та вантажних і легкових автомобілів сплачується податок на транспортні засоби, що розраховується залежно від потужності двигуна та вантажопідйомності. Та сила цієї системи не в суворості покарання, а в існуючій системі контролю за платниками, при якій практично неможливо ухилитися від заповнення декларації. Але відповідно до закону про державний контроль за податковими порушеннями, до них можуть застосовуватися різні санкції, від штрафів до карних переслідувань. Наприклад, у франції відповідний податок становить 19, 6%, у великобританії, австрії та італії – 20%, данії, норвегії, швеції – 25%; високий рівень податків на власність (15, 8%); централізований збір податків (на відміну, наприклад, від сша, канади й ін. Він взяв собі титул “мейдзі”, що в перекладі означає просвічене управління, тому період його майже піввікового управління (1867–1912) одержав назву “революції мейдзі”. Проведено шкільну, адміністративну і бюджетну реформи, створено регулярну армію, засновано державний банк, введено єдину грошову одиницю (ієну), натуральні податки замінено на грошові, скасовано податковий імунітет і субсидію (“рисовий пайок”) самураям. Після поразки у другій світовій війні програму економічного відродження країни (1946–1952) розробила група американських спеціалістів, яку очолював відомий учений - фінансист, професор колумбійського університету карл шоуп (1902–1991). Очищення податкової системи від архаїчних елементів, створення комфортних умов для діяльності добросовісних платників, заохочення добровільної сплати податків. З цією метою було внесено оригінальне нововведення – запроваджено так звані блакитні декларації для компаній, які вели належний бухгалтерський облік і звітність, повністю виконували податкові зобов’язання. інші зміни податкового кодексу пов’язані з істотним підвищенням неоподатковуваного мінімуму і суттєвого – з 85 до 55% – зниження максимальної ставки прибуткового податку з фізичних осіб незалежно від джерела доходу.

До найбільш високооплачуваних категорій віднесли вчених, вчителів, лікарів, працівників транспорту, – тобто, тих, хто забезпечує інтелектуальний рівень і фізичне здоров’я населення, несе відповідальність за безпеку людей. ), виконавши роль максимальної мобілізації державних доходів, а також забезпечивши підтримку високої норми нагромадження, тобто тієї частини ввп, яка не споживається в поточному році, а матеріалізується у вигляді будівель, споруд, обладнання, виробничих запасів. На кінець 80 - х років у країні склалися сприятливі умови для реформування податків із метою стимулювання економічного зростання шляхом підвищення ділової активності та нарощування внутрішнього споживацького попиту.

До цієї категорії доходів належать доходи від продажу землі та іншої державної чи муніципальної нерухомості, орендна плата, пені і штрафи, доходи від лотерей і надходження від позик. В сша за рахунок місцевих податків нерідко формується до 75% доходної бази місцевих бюджетів, а в україні питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів у цілому складає лише 2%). податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок); - податок на прибуток корпорацій; - податок на майно фізичних та юридичних осіб; - податок на спадщину та дарування; - акцизи; - податок на додану вартість; - мито; - податок на проживання (в деяких джерелах – податок на жителів). Закон про податок на доход (регулюючий стягування прибуткового податку й податку на прибуток корпорацій) і закон про страхування по безробіттю (системи соціального забезпечення). У канаді на федеральному рівні стали діяти три ставки прибуткового податку замість раніше існували десяти, і в кожнім регіоні — свої місцеві ставки прибуткового податку, (див. Якщо раніше тільки половина цього доходу підпадала під оподатковування, причому реальна ставка сукупного федерально - провінційного податку дорівнювала 26%, то в даний час оподатковувана частка розширилася до 75%, а реальна ставка податку на приріст ринкової вартості зросла до 30%. Значиму роль грає податок на прибуток і зв язані з ним різноманітні податкові пільги, що спонукують компанії до раціонального використання основних і оборотних коштів, упровадженню ниокр, розвитку діяльності у визначених районах і іншим суспільно корисним заходам. Постійно збільшується дефіцит федерального бюджету привів до більш раціонального використання податкових пільг, що насамперед виразилося в звуженні сфер їхнього застосування й у зменшенні розмірів. Знижено норми амортизації для пасивної частини основного капіталу в гірничодобувній промисловості для бурового устаткування, робочих частин машин, рекламного устаткування. Після смерті батьків ферма, частка в сімейній фермерській чи корпорації сімейному фермерському партнерстві переходить до дітей без необхідності довічної сплати податку на приріст ринкової вартості активів. інша пільга складається в праві усереднювати доход за п ятилітній період з метою захисту фермерів і рибалок від різких коливань доходів, властивих даним галузям. Третя пільга зв язана з методом числення доходу для фермерів і рибалок; дає можливість фермерам регулювати розподіл доходів по роках, чи зменшувати збільшувати суму, що залишилася в їхньому розпорядженні після сплати податку.

Останні тенденції в розвитку податкової системи зв язані з розширенням бази оподатковування і зниженням розмірів ставок податків і спрямовані на скорочення дефіциту федерального бюджету при збереженні можливостей впливати на економічні процеси.

Половина доходів від цього податку цілком йшла від оподатковування споживаних у виробництві ресурсів, збільшуючи вартість інвестицій у середньому на 4%. На відміну від європейського податку на додаткову вартість податок на товари і послуги в канаді має перевагу, що виражається у встановленій єдиній ставці — 7%. У той же час основні продукти харчування, ліки, медичні препарати й устаткування оподатковуванню не піддаються, звільняються від податків послуги охорони здоров я й утворення. Два податки існують у сфері роздрібної торгівлі паралельно, приносячи масу незручностей продавцям, змушеним калькулювати два податки з різними базами і пристосовувати до них систему бухгалтерського обліку.

Наприклад, у провінції онтаріо — стандартна ставка податку — 8%, але для алкогольних напоїв, продаваних у спеціалізованих магазинах, ставка збільшена до 12%. У середині 1990 - х років податкове регулювання було спрямовано на стимулювання сукупного попиту, але першорядна увага все - таки приділялася державним витратам. Складала близько 45% усіх податкових надходжень (37% приходиться на прибутковий податок з фізичних осіб, 8% — на податок з корпорацій); податки на споживання — приблизно 30%. Канада — децентралізована держава, де, незважаючи на сильний вплив федеральних органів влади, провінції мають велике значення в ключових областях національної економіки і соціального розвитку.

У середньому близько 28% усіх доходів складають трансферти — кошту, передані центральним урядом провінціям з метою компенсації невідповідності між їх потребами в коштах і наявними в їхньому розпорядженні ресурсами.

Податкові надбавки і знижки по суті своєї обмежені у впливі на розподіл доходу, тому що вони торкаються лише два полюси дохідної шкали, залишаючи недоторканими численні проміжні ставки.

Якби провінції могли встановлювати окремі податкові ставки і дохідні рівні, у них було б набагато більше коштів досягнення бажаного ступеня прогресивності. Друге — хоча споконвічно провінції мають можливість збільшувати податкові надходження, вимога накладення провінційного податку на федеральний обмежує маневреність провінцій до порівняно вузької бази, знижуючи тим самим цінність кожного податкового пункту і вимагаючи дуже високих податкових ставок. Проте, у такій великій країні, як канада, децентралізація допомагає адаптувати соціальну політику до місцевих нестатків, у той же час забезпечуючи урядам провінцій доходи, достатні для підтримки єдиних стандартів суспільних послуг при рівних рівнях оподатковування. Держава продовжила вживати заходи щодо оздоровлення економіки, стимулювання промислового розвитку шляхом податкової політики, впровадження нових технологій, сприяння розширення внутрішнього попиту.

Розпочалася реформа державної поштової служби, було ухвалене рішення про перебудову державних дорожніх корпорацій, а також оголошено про реорганізацію бюджетних установ. Зростання пов язане з підвищенням витрат на соціальні потреби, особливо пенсійних видатків, та розміру допомоги за доглядом за дітьми, що має сприяти подоланню негативної тенденції до зниження народжуваності. Крім того, через зростання тривалості життя і збільшення періоду трудової активності цієї категорії населення, а також браку молодої робочої сили, літні люди стають важливою складовою ринку праці. Основним завданням пенсійної реформи є зниження пенсійного навантаження на бюджет і одночасне збереження виплат пенсіонерам на високому рівні — не менше 50 % від середнього рівня оплати праці в країні. За рахунок бюджету фінансується також так звана суспільна взаємодопомога, що охоплює ту категорію населення, яка сама не може забезпечити мінімальний рівень життя. У бюджетному процесі беруть участь; парламент, кабінет, міністерство фінансів, міністерства й урядові агенції, аудиторська палата, а також науковці, журналісти, які беруть участь у процесі обговорення бюджету.

інші міністерства і відомства готують пропозиції щодо обсягу і структури своїх бюджетів, а також з деяких інших фінансових питаннях і направляють відповідні документи до бюджетного департаменту міністерства фінансів. Міністерства і відомства в межах встановлених ним витрат представляють в міністерство фінансів свої платіжні кошториси, які розглядаються ним і затверджуються. Видатки місцевих органів влади складаються з адміністративних видатків, платежів за державним боргом, видатків на поліцію, на освіту, протипожежну оборону та економічний розвиток. У роки економічної депресії уряд, щоб допомогти економіці вийти із застою, виділяв значні бюджетні асигнування на розвиток транспортної інфраструктури у провінціях. Передбачається об єднання окремих асигнувань на громадські роботи (будівництво доріг, облаштування річок, спорудження аеродромів і морських портів) у єдиний рахунок. До першої групи належать державне підприємство карбування монет і друкування банкнот, державне книжне видавництво, державні лісництва, поштова служба, зокрема ощадні каси при поштових відділеннях. На місцевому рівні державі належать підприємства зі збору і утилізації сміття, міський транспорт, школи, лікарні, декілька тисяч ком паній, зайнятих будівництвом і експлуатацією муніципального житла. Корпорація урядових житлових позик, корпорація національних швидкісних доріг, національна нафтова корпорація, японський банк міжнародної співпраці, японська сільськогосподарська палата та ін. Національні залізниці були приватизовані і розділені у 1987 р але принцип організації інтегрованої залізничної системи було збережено в кожній із семи регіональних компаній, що з явилися. У вказаних семи змішаних залізничних компаніях (шість пасажирських і одна вантажна) державі належить від 12 до 45 % акцій, і останнім часом держава йде шляхом скорочення своєї частки.

Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи.

Економічні відносини, зв язані з податками, у тому чи іншому ступені торкаються всього населення країни, тому основні теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не тільки фахівців (економістів, юристів, керівників усіх рівнів, підприємців), але і звичайних громадян. Спочатку розглянемо про місцеві податки в фінансовій системі україни, так як на сьогодні місцеві податки є важливою структурною ланкою податкових систем більшості країн. За їхньою допомогою мобілізуються кошти для фінансування соціально - культурних заходів, а також витрат, пов’язаних із розвитком місцевого господарства та інших заходів місцевого значення. Місцеві податки — це встановлювані місцевими радами народних депутатів, відповідно до переліку, затвердженого декретом кабінету міністрів україни від 20 травня 1993 р. Місцеві податки запроваджуються з метою залучення коштів до місцевих бюджетів і витрачаються на фінансування об єктів соціально - культурного розвитку території (шкіл, лікарень, дитячих садків тощо), підпорядкованих місцевій раді, заходів по соціальному захисту населення, фінансування правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування. Податком з реклами обкладається вартість послуг за встановлення та розміщення реклами, тобто вартість всіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою. Місцеві збори встановлюються органами місцевого самоврядуванн в тому ж порядку, що і місцеві податки (крім збору за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон територією прикордонних областей, який встановлюється обласними радами народних депутатів) і зараховуються в повній сумі до бюджетів місцевого самоврядування. Готельний збір стягується адміністрацією готелів та установ готельного типу при реєстрації осіб, які в них проживають, в розмірі до 20% добової вартості найманого житла без додаткових послуг. Збір за парковку автотранспорту сплачують юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях розмір збору — не більше 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одну годину стоянки.

Граничний розмір збору — для громадян 20% неоподатковуваного мінімуму, а для юридичних осіб 3 неоподатковуваних мінімума доходів громадян за кожен день торгівлі. Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири, і не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів. Власники собак, які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах, щорічно сплачують збір у розмірі не вище 10% неоподатковуваного мінімуму доходів за кожну собаку.

і особи, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, сплачують збір у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі (до 5% від суми надбавки). Юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл і використовують місцеву символіку з комерційною метою сплачують збір за право використання місцевої символіки.

Розмір збору не повинен перевищувати з юридичних осіб — 0, 1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян — 5 неоподатковуваних мінімумів. Збір за право на проведення кіно - і телезйомок вносять організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів. Юридичні особи і громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, сплачують збір виходячи з вартості заявлених до аукціону чи розпродажу товарів або суми, на яку випускається лотерея ставка збору не повинна перевищувати 0, 1% від вказаної вище вартості. За проїзд автотранспорту, що прямує за кордон, територією прикордонних областей стягується збір у розмірі 0, 5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — з громадян і юридичних осіб україни, та від 5 до 55 дол сша з усіх інших осіб. При видачі дозволу на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях з юридичних осіб і громадян стягується збір у розмірі до 20 неоподатковуваних мінімумів для суб єктів, що здійснюють постійну торгівлю, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів в разі одноразової торгівлі. Питання про конкретні ставки зборів та пільги платникам вирішується місцевою радою, яка приймає рішення про запровадження того чи іншого збору на своїй території. Безумовно, місцеві податки відіграють значну роль у забезпеченні фінансування соціальної інфраструктури, розвитку комунального господарства, наданні безплатних благ і послуг населенню. Загалом можна дійти висновку, що еволюція місцевих податків пройшла певний шлях і на сьогодні вони є значним фінансовим підгрунтям для місцевого самоврядування. Великі корпорації сплачують податок на прибуток у розмірі 34, 5% від суми прибутку, дрібні і середні корпорації сплачують податок по ставці - 28%, а ставка для державних корпорацій складає 27% суми прибутку.

До непрямих податків також відносяться акцизи - на спиртне, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин; акцизи за послуги - за проживання в готелі, харчування в ресторанах. Юридичні особи сплачують префектурний прибутковий податок у розмірі 12, 3% від державного, що дає ставку 1, 67% від прибутку і міський (селищний, районний) прибутковий податок у розмірі 12, 3% від державного, чи 4, 12% від прибутку.

Але відповідно до закону про державний контроль за податковими порушеннями, до них можуть застосовуватися різні санкції, починаючи від штрафів і кінчаючи карними переслідуваннями.

Сила японської податкової системи не в суворості покарання, а в існуючій системі контролю за платниками, при якій практично неможливо ухилитися від заповнення декларації. Безумовно, що не дивлячись на пророблену законодавчу роботу і президенту, і верховній раді, і кабінету міністрів україни є ще багато чого змінити в цій здавалося б що стабільно даючій доход системі. Вважаю, що зараз нашій державі необхідно звернутися до кращого досвіду податкового законодавства, і виробити дійсно добрі важелі управління економікою, щоб ближче наблизитися до цивілізованих економічних відносин усередині країни.

Висновкок література для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи.

Введення на їх території місцевих податків; встановлення в межах граничної ставки податку; надання пільг платникам податку; визначення строків перерахування податкових сум до бюджету.

Процентні доходи; доходи від дивідендів по акціях; авторські гонорари, гонорари за музичні твори; винагороди за різноманітні особистї заслуги; винагороди, одержані лікарями із фондів соціального страхування; оплата працівників мистецтв, професійних бейсболістів, футболістів, офіціантів у барах; прибуток від продажу акцій, зареєстрованих на фондових біржах. Результати багатьох економічних аналізів показують, що данія як високорозвинена країна плані податкового регулювання і місцевих податкових відносин, але й країна, із розвинену систему соціальної підтримки, пенсійного забезпечення тощо. Наслідком високим є не тіньова економіка (у данії одне із найбільш низьких рівнів корупції та тіньового сектора), а значний рівень особистих доходів населення. З практичного погляду аналіз податкової системи данії допоможе визначити загальні тенденції розвитку податкових систем інших країнах і може бути є основним джерелом даних для порівняльного аналізу податкових систем за кордоном. Попри те що, що сталася серйозна уніфікація податкових систем і з зміни було здійснено однаково, податкові системи навіть всередині країн європейської співтовариства серйозно різняться. Виявлення загальних тенденцій розвитку податкових систем дозволить позбутися окремих податкових міфів, догм і ілюзій, якими, попри порівняно період використання податків у росії, засорено суспільну свідомість. З іншого боку, держава має забезпечити створення послуг та інформації, яка забезпечив би розвиток торгівлі, і промисловості навіть за умов зростання конкуренции.

«датське суспільство характеризується тим, виконання з завдань відбувається поза рахунок податків, і навіть тим, що у принципі, всі громадяни мають однакову право скористатися зазначеними видами діяльності держави.

У країнах, де деяких видів такий діяльності здійснюються з допомогою роботодавця чи страхування, немає рівного права користування ними, оскільки оплату виконують роботодавцем чи системою страхування, що породжує нерівні условия. Це слідство те, що більшість нових завдань у сфері надаваних послуг в промисловості й торгівлі, соціальній та сфері відтворення людського потенціалу вирішується державою, яке покриває видатки фінансування шляхом введення податків. Государ ственный сектор скандинавської економіки - це зовсім не тотальне государ ственное регулювання контроль, повномасштабна державна власність, а перерозподіл державою ввп через податкову систему задля досягнення принципу соціальну справедливість. Основними економічним функціями держави у данії є розробка довгострокової стратегію розвитку економіки, вироблення пріоритетів розвитку національного господарства, інвестиційна політика, стимулювання нддкр, зовнішньоекономічна стратегія і поза конодательное регулювання підприємництва. Країни північної європи, мабуть, найбільше інтегровані у в світову економіку, вони досить швидко адаптуються до змін у зовнішній середовищі міжнародного бізнесу, мають передовим виробництвом, висококваліфікованої робочої силою. Виробництво медичних приладів (компанії polar electronics і gambro), автомобілебудування (scania), високотехнологічне судно будова, фармацевтика (компанія astra) і біотехнології. Високі освітні стан дарты середньої і вищої школи, програми тренінгу і перепідготовки перекл сонала забезпечують відповідність рівня кваліфікації робочої сили в необ ходимым вимогам, які висуваються ринком. 25 найбільших акціонерних товариств контролюють більш 53% промисловості, сільського господарства і торгово - финансовых підприємств, 57% всіх банківських операцій здійснюється 3 найбільшими банками.

До 33% промислових підприємств контролюються іноземних компаній (американськими, шведськими, німецькими), особливо у в таких галузях як машинобудування, нафтовидобувна, нафтопереробна, харчова та хімічна. Металлообрабатывающую і машинобудівну (особливо суднобудування, виробництво суднових двигунів, сільськогосподарських машин, електротехнічна, радіоелектронна), датські природні ресурси дуже обмежені. Зараз особливу увагу у структурі економіки робиться більш активної політиці ринку праці (у зв язку з основним доходом держави – податком з фізичних осіб) (навчання й пропозицію вакансій), у якому робляться спроби поліпшити кваліфікацію безробітних. Це слідство те, що більшість нових завдань у сфері надання з в промисловості й торгівлі, соціальній та сфері відтворення людського потенціалу вирішується державою, яке покриває видатки фінансування шляхом введення податків. Крім громадян, які проживають постійно біля данії, до резидентам ставляться фізичні особи, розміщені країни у протягом повних шість місяців, навіть якщо вони мають постійного житла.