батькові очі недоспані ночі димом пропахли руки твої бнсплатно
Прикольні побажання спокійної ночі дівчині – це оригінальний спосіб розсмішити кохану, зав’язати ще одна телефонна розмова перед розставанням до завтра. Затишне містечко десь на вершині світу, з полем міських вогнів унизу і міріадами зірок над головою, і ми — разом, закутавшись теплим пледом, сидимо на самому краю. Бажаю тобі зімкнути очі і відправитися в казковий світ, де все гарно і чудово, де є відповідь на будь - яке питання, де ти чарівно відпочинеш і отримаєш заряд доброї енергії та натхнення на весь майбутній день. Нехай спокій, магія ночі сприяють твоєму внутрішньому преображення і дарують справжню основу для активної, успішної діяльності, ефективного рішення різноманітних питань. Добраніч… кохана, хочу, щоб ти, засинаючи, згадала ще раз, що я тебе люблю, про це, нехай тобі нагадає м’яке місячне світло і тиха пісня зірок, які сприяють закоханим. Спи спокійно, мій милий кошенятко, нехай сни твої будуть яскравими і чарівними, нехай віднесуть тебе в казкову країну солодких мрій, запашних квітів, заповітних бажань. Знаєш, я не знаю сам, як висловити те, що хочу… я просто хочу сказати, що чомусь чекаю тебе, чомусь сумую по тобі, чому - то хочу щось зробити для тебе, і чому - то в тебе вірю. Залиш усі свої невирішені справи і проблеми до ранку, особливо ті, які ти не можеш вирішити, адже вранці ти обов’язково на “свіжу” голову знайдеш вирішення всіх проблем, а якщо не знайдеш, то я зможу тобі це зробити і їх вирішити, адже ніч – це час снів, а не роботи.
Добраніч, мій шматочок сахарочка, приємних тобі снів, нехай тобі наснитися барвистий і неймовірно красивий сон, який подарує тобі вранці найдобріше і гарний настрій і налаштують на великі звершення. Все навколо стихло, природа збирається засипати і тобі моя улюблена пора лягти в ліжечко, обійняти м’яку подушку і загорнувшись у теплу ковдру приготуватися до сну.
Сьогоднішній день, був дуже напружений, але мене гріла одна єдина думка, що в цьому величезному місті, де так багато абсолютно чужих людей, не помічають чужі проблеми і думають лише про себе, ти – моє найбільше щастя, радість і гордість. Я хочу побажати тобі, мій дорогоцінний скарб, доброї ночі та яскравих сновидінь, нехай уві сні тобі насняться всі твої мрії, які, я постараюся виконати приклавши всі зусилля. Улюблена красуня, нехай чарівна ніч скоріше огорне тебе чарами затишку і подарує відчуття солодкої безпечності та приємного спокою, а яскравий сон легко прожене всі турботи і нагадає про те, як сильна і трепетна, ніжна і нескінченна моя любов до тебе.
Любляча, ніжна, пристрасна, мила, кохана, я так сильно залежимо, так хочу, щоб наші відносини ніколи не закінчувалися, що готовий заради цього на все, буквально все що завгодно. Моя люба дівчинка, спокійної ночі, нехай тобі наснитися все те, про що ти потай грезишь і мрієш, адже зовсім скоро я постараюся здійснити всі твої найпотаємніші мрії. Я з нетерпінням вже починаю чекати завтрашнього дня, щоб знову обійняти тобі і розповісти про свої почуття, адже вони переповнюють мене і я не можу про них мовчати, мені хочеться на всю планету прокричати про те, що я щасливий, що ти стала моєю. Бажаю спати солодко і бачити найчудовіші і самі добрі сни, щоб вранці прокинутися окриленою, натхненної, мрійливої і знову закоханої і в мене, і в своє життя, і в цей світ. Яскраво - червоний захід подарує тобі добрий сон, гілки дерев будуть обсипані квітами і стануть дарувати тобі багато радості, весняного настрою на довгі дні. Ти будеш кружляти в прозорому сукню з троянд, які я подарую тобі і милуватися розпускається магноліями і трояндами, якими я хотів би наяву обсипати твій життєвий шлях. Нехай багато радості і любові тобі подарує дотик рук коханої людини і нехай довгий поцілунок у сні передасть тобі всю мою любов і захоплення, яке я дарую тобі, немов прекрасний аромат на твоєму туалетному столику.
Щоб домогтися тебе, мені довелося пройти великий шлях, безліч труднощів, але я ніколи не шкодував про це, тому що мені дістався найбільший і великий приз – моя принцеса. Кохана моя я тебе обожнюю, не бачу тебе годинку вже скучаю дуже сильно, мені не вистачає твоїх губ твоїх очей, твоєї милої посмішки, чому зараз ковдру тебе обіймає а не я. Нехай твій спокійний нічний відпочинок подарує тобі масу сил і нових ідей на день майбутній, нехай з настанням світанку до тебе прийде натхнення і відмінний настрій. Бажаю, щоб тобі сьогодні приснився дуже добрий і мурлыкающий кіт, нехай він тобі розповість милу і ласкаву казку, і разом з цим, ти закриєш потихеньку свої оченята, і отдашься влади сну.
і нехай цей сон дасть тобі відпочинок і сили для нового дня, адже навіть, якщо тобі належить зробити щось складне, нехай тобі вдасться зробити все дуже просто і без всяких проблем. Бажаю відмінно виспатися, відпочити від буденної рутини і життєвих проблем, здійснити політ по країні своїх мрій і сподівань, а прокинутися з неймовірним бажанням і прагненням до втілення своїх ідей та реалізації задуманих планів. Нехай місяць ніжно шепоче тобі мої слова про те, наскільки сильно я обожнюю тебе, люблю і ціную, а зірки обсипають твоє обличчя лагідними поцілунками, що я відправляю тобі. Бажаю улюбленої уві сні не принца на білому коні, а багато радості і справжнього відпочинку, щоб новий день зустріти з новими силами і готовністю до справжніх подвигів. Адже дослідники давно довели, що уві сні відновлюється не тільки наша психіка, але і організм людини повністю, а ще уві сні розквітає і зберігається краса жінки, ніжна, немов троянда і прекрасна, немов почуття до коханої дівчини.
Тому я бажаю тобі добраніч і приємних сновидінь, відновлення сил і краси, щоб вона продовжувала радувати тебе на довгі роки і щоб любов не покидала тебе ніколи за життя. Бажаю своїй принцесі хороших і солодких снів, щоб тобі снилося, як ми гуляємо по набережній, збираємо черепашки і сміємося від душі, адже ми так щасливі разом. Я просто обожнюю спостерігати за тобою, коли ти спиш, тому завжди намагаюся засипати пізніше тебе і прокидатися раніше, хоча ти зазвичай цього не помічаєш, тому що я встигаю вчасно відвернутися і закрити очі. Повір, що для мене твоє здоров’я набагато важливіше роботи, так що навіть не думай про те, що ти будеш знову допізна робити роботу, а вранці схоплюватися й бігти на роботу.
Я мрію потрапити в твої сни, в твої самі солодкі мрії, сподіваюся, що саме цієї ночі моє бажання здійсниться, і ми полетимо з тобою, кохана, у чудову країну сновидінь, де щастя буде кружляти нас, цілу ніч. На нім були коротенькі блакитні штанці, що лгдім« доходили до колін, гарно випрасувана матроська кур точка, на голові — репсовий капелюх, а на ногах прекрасної роботи черевички.
Він ішов повагом, розглядаючи обтяжених турботами й безтурботних людей, що так кудись поспішали, ніби від швидкості їхньої ходи залежало життя чи смерть цілого людства. іноді повз нього пробігали інші, верткі школярі, пробишаки, дружньо штовхали в бік, на знак того, що вони зовсім не бояться, якщо хто викличе, тут же стати до спортсменського боксу.
Різноголосі посвисти пароплавів, катерні, що вишикувались на річці густою чередою, притягли його увагу, і хлопчик дивився на них, замиловуючись метушнею цих малих і великих, грайливих і поважних рухомих будинків. Потім він перевів погляд праворуч, уздовж узбережжя ельби й запримітив другу малу фігурку, яка теж сперлась на широкі поручні — кидала в воду крихти, що їх ще в повітрі намагались підхопити чайки.
Зовсім білі, з жовтими, попелястими й чорними плямами, ці морські голуби, вигнувши крильця догори, так ніби вони ось - ось переломляться, падали на крихітки.
Фігурка на зріст була така, як і він, і складалась із брудненької блузки, вилинялих, з грубої тканини, латаних штанів, безформних, з дорослої ноги черевиків і такої ж синьої кепі, що її раз у раз руки фігурки звичайними помахами підсували догори на потилицю. — простягнув елегантний хлопчик руку до фігурки і потім теж жбурнув крихітку хлібця в напрямку чайок, що метеликами, майже на однім місці, пурхали недалеко них, над водою. Нараз він тріїюпуи крилами і звився в повітря, підіймаючись щораз вище, до вільного простору над височенними будівлями, що, поприлипавши одна до одної, творили велике місто. коли йоганн із щасливою усмішкою на обличчі кивнув востаннє фріцові і зник за рогом, фріц поволі гриз шоколадку й уважно дивився на блискучий кінчик олівця, звідки, за рухом його пальців, з’являвся та зникав темний грифелик. Височенні будинки затинали вуличку від світла, повивши її в морок, хоч було тільки за полудень і ясне сонце обдаровувало місто своїм щедрим для всіх сяйвом. Йоганн на мить навіть захисливо підніс руку до вуст, але, зауваживши, що фріц спокійно розповідав про засіб, як ловити голубів, і не виявляв жодного непокою з такої задухи, — відірвав долоню й навіть засміявся, удаючи із себе відважного, як і його юний приятель. Тут же, біля другого ввігнутого ліжка, з покритою, невиразного кольору й потріпаними краями ковдрою недбало порозкидувано було кілька цурпалків, погнутих покришок та ложок, а із скіпочок створено щось подібне на хижку, вкриту хустиною. Але після того як він розігрів на примусі рондель, з якого пахло м ясом, налив у тарілку й поклав на неї дві ложки, кивнувши до фріца й йоганна їсти, — йоганн нараз відчув до нього пошану.
Фріц тримав голуба в руках і поясняв йоганнові свої припущення, що той голуб, напевне, переродок із турмана й дикуна, а на знак доказу показував йому біленькі пір їнки у хвості. Він почастував господаря цигаркою, і, коли мати з малим була в малій комірчині, вони сиділи й довгенько балакали про якогось докера, що йому відірвало руку залізом. — той суддя, ліберал, доводив мені, що я є злодій німецької держави, що я, як соціаліст, мушу йти за прикладом великих соціалістів — допомагати будівництву краю, що є зразком для цілого, світу, а не руйнувати робітничу дисципліну.
— а що відривають нам руки, що ми живемо як скотина, що наші діти родяться й ростуть у багні, а з самих нас зроблено мовчазні машини, якими верховодять шуцмани.
Слухачі, і між ними гартшталь, мовчки смоктали вонючі люльки, а гартшталева жінка, втопивши задумливий погляд у кут укритої морохом стіни, безперестанку чукикала на колінах малого ле.
— от - от, плети сітку, рости, а потім, як і твій батько, будеш у ту сітку заплутувати робітників і садовити їх до тюрми за те, що вони тільки хочуть як - будь жити й стати людьми, а не шолудивими собаками, як нас уважають. О, він молодця допомагати визискувачам тягти з нас жили, наживатись і на ті пфеніги, що стягнуть із нас, справляти тобі такі елегантні черевички, пікейні блузи та кашемірові штанці. Він розповів йоганнові про людей, що живуть у цих жахливих вогких будинках, що працюють на важких роботах, про ту роботу, що вони виконують і що роблять отакі черевики, що тчуть таку гарну тканину, як його блуза і штанці та капелюх. Розповів про батька та всіх тих, кому він служить, і як вони, всі разом, живуть коштом цих робітників та злидарів, що з них же й складають свою збройну силу — військо, поліцію, які захищають такий лад, та що за їхньою допомогою гноблять і інших людей, не німців. Але йому стало непереможно боляче, що це робить його татко, славний, добрий татусь, боляче й тому, що сам йоганн цьому горю аж ніяк не в силі запомогти.
Коли йоганн сів за рояль та повторював останню лекцію про октави й акорди, — він механічно тикав пальцями по клавішах, раз у раз помиляючись, і, замість хвостиків четвертин, повних і восьмих ударів, бачив зігнутих робітників, а в сполученнях бачив мотуз, що ним пов язано тих робітників. Або давній його приятель із сивими вусами й обличчям, схожим трохи на мордочку гадюки, — невже цей фабрикант стінне понапихав у ті брудні комірчини робітників, гартшталевих приятелів, і тримає їх там без стільців, порцелянових тарілок, без картин, рояля, служниць і годує їх тільки однією юшкою. А ота сувора, як папа римський, пані, консулова дружина, що розповідала про азіатів - дикунів шаньдуна, звідки вона оце тільки - но приїхала з товстеньким, як барильце, паном фрайтагом, — невже вона та її чоловік є ті, що захопили злидарів у чужих краях і стрижуть із них пфеніги.
Тільки не я і не ті люди, що ви їх посилаєте до кривавої різанини, й сотні, а може, й десятки тисяч, що не підуть, а ви їх запакуєте в тюрми, декого, може, й розстріляєте, користуючись з військового часу.
У вузеньких кварталах, прогнилих кислим повітрям, тихими, безлюдними вулицями іноді пробігала жінка, непомітно для сторонніх, нашвидку протираючи очі, залляті сльозами.
Семилітній лео із свого кутка, де латав сітку, дитячу фріцову спадщину, повернув голову до батька і зорив, як клаптики зеленими метеликами розлітались на всі боки й, знесилені, падали на підлогу.
Голова закружляла і сп яніла в радості мілітаристичної перемоги й спокійно хилиться на льокайські подушки соціалістичних помічників і залізних маршалів. Йоганн, фріц вдягнені в сині блузи, військові уніформи, лебени, гартшталі в арештантських куцинах своїм вогнем і незламною волею революційного гіпнотизму пройняли цілу країну, зламали залізні шереги каменярів і вояк. До чорта пошлемо всіх прокурорів, фельдмаршалів і візьмемо фабрики стенів у свою, державну власність, а брайхерів переселимо от сюди, — обвів він рукою по кімнаті, — щоб їхні паркетні квартири віддати гартшталям. О, ті тисячі прокламацій із запальним закликом лебена, з бурхливими вогняними віршами якогось брайхера йоганна не страшні для нового республіканського ла - ау.
Тисячі рудокопів, докерів, фабричних злидарів майже з голими руками й кремінними зубами зчепилися з залізними машинами й такими ж манекенами — людьми, затятими в залізо багнетів і механізованих швидкострілів. У вітальні вони сіли — мати на канапі, а лео на стільчику біля рояля — й поглядали на літнього чоловіка, що походжав у другому краю зали з кутка в куток. Крізь відчинені вікна до просторої камери ллялось весняне, тепле повітря, витискуючи спертий дух стертого асфальту, промасленого заліза й тюремної задухи.
Гартшталь зітхнув і, підвівши голову, довго вдивлявся в свого сина, ніби намагався розгадати таємницю душі частини своєї крові, що він, батько, не міг збагнути колись запального революціонера - сина. А втім, — з усмішкою в тоні додав він, — у всякі часи революцій і взагалі великих зворушень слабодухі революціонери й бунтівники ставали прекрасними проводирями того ладу, що з ним вони боролися й не перемогли.
От, не вистачить фарб, а їхній бруд ніхто не купуватиме, запевняю, що й знаменитий фроз почне малювати те, що нам потрібно, що я куплю, бо безштанькам нічого платити за непристойність на полотні, хоча б це був і художній шедевр. Він пошкріб підборіддя, подивився на гартшталя, що разом змовк, а потім, глянувши на найтеля, сів, витяг з кишені складений папірець і, розгорнувши його, почав читати.
Прикривши обома долонями ляпас, ніби боячись випустити цей дорогий подарунок, він повними туги й смутку очима дивився вслід колись близьким, рідним йому людям.
Коментарі
Дописати коментар