підручник з митного права україни

підручник з митного права україни

Постанова кабінету міністрів україни “про здійснення екологічного контролю у зоні діяльності митниць призначення та відправлення” від 26 жовтня 2001 р. Постанова кабінету міністрів україни „про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію україни продуктів харчування для власного споживання та перелік предметів, що не можуть бути віднесені до особистих речей громадян” від 13 грудня 2001 р. З проголошенням державного суверенітету україни, незалежності та самостійності в економічній сфері було започатковано самостійну митну політику, в контексті якої надалі й розвивалось її митне законодавство. Воно здебільшого є адміністративно - правовим за природою, засноване на приписах та імперативах, визначає механізм здійснення зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва. З економічного баку це пояснюється розподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійкі позиції, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживацький ринок. У той же час прозорість кордонів створює передумови для економічних злочинів й підриву національної економіки, що особливо активно виявляється в перехідний період. Проте якщо раніше україна при здійсненні митної політики намагалась виходити з чисто національних інтересів, то у подальшому під впливом об єктивних причин та реалізації концепції адаптації національного законодавства до європейських стандартів виникла потреба її розвивати з урахуванням інтересів інших країн і зближувати митне законодавство. Домінуючим підходом в регулюванні відносин, що виникають при перетині кордону фізичними особами та при переміщенні через нього матеріальних і інтелектуальних цінностей, є відносини влади та підкорення (адміністративно - правові), але це не виключає і приватного регулювання деяких з них. Політика, яку постійно проводить ця організація, спрямована на постійне зменшення імпортних тарифів і методичне усунення нетарифних методів регулювання міжнародних економічних відносин. У той же час сот дозволяє вживати захисних заходів у ситуаціях, коли іноземна конкуренція завдає значних збитків певним виробництвам чи галузям вітчизняної економіки.

Користуючись своїм положенням та, опираючись на могутній економічний, науково - технологічний, інформаційний потенціал, диктують вигідні для них умови іншим країнам. Це стосується розробки та впровадження заходів щодо гарантування безпечного від різного роду протиправних дій та спрощеного уніфікованого режиму переміщення товарів через митний кордон. При тому акцентується увага на запровадження рамкових стандартів безпеки та спрощення міжнародної торгівлі, які прийняті всесвітньою митною організацією у червні 2005 р. З огляду на те, що курс митне право читається на випускних курсах і після засвоєння базових навчальних дисциплін, автори у розділах не звертали уваги на доктрини тих чи інших правовідносин, а зосередилися на розкритті базових категорій у позитивному праві. Викладення матеріалу ведеться з урахуванням накопиченого досвіду національного та міжнародного регулювання митних відносин, необхідності посилення механізму їх позитивного регулювання. Митниця на протязі тривалого часу була і є ознакою суверенності, державності та незалежності країни, потужним джерелом формування видаткової частини бюджету країни, засобом стримування попадання в країну шкідливих для життя та здоров я людини чи небажаних товарів, які не сприяють розвитку економіки.

із становленням україни як незалежної держави, розкріпаченням економічної активності населення та міграційної політики особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід ємним елементом якої є митна система. Відповідно до розділу vі декларації про державний суверенітет україни, наша країна самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет. Отже, самостійний розвиток україни визначально пов язувався із її суверенітетом у зовнішньоекономічній діяльності, де особливого значення в силу необхідності експортно - імпортних операцій (економічний аспект) та гуманітарного і політичного співробітництва набуває митна справа, основу якої становить митне законодавство. У такому контексті митна справа визначена як діяльність держави в особі її спеціально уповноважених органів, що спрямована на охорону економічних інтересів та безпеки україни в разі переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів. Митна справа виступає як засіб встановленням порядку та організації переміщення через митну територію україни товарів і предметів, обкладення їх митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів по реалізації митної політики.

При здійсненні митної справи україна дотримується визнаних у міжнародній практиці системи класифікації та кодифікації товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, стандартів митної інформації та інших загальноприйнятих у міжнародній практиці норм та стандартів. У митній справі україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. При здійсненні митної справи україна дотримується системи класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту і імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. При виконанні своїх безпосередніх обов язків митні органи пов язані із іншими міжнародно - правовими, цивільно - правовими, зовнішньоекономічними правовідносинами тощо. Км україни організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до мк україни та інших законів, погоджених з верховною радою україни міжнародних договорів. Уряд координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Разом з тим останнім часом сфера чисто управлінських рішень стикається з необхідністю їх прийняття на вимогу і в інтересах окремих осіб для підтвердження їх прав, наданню цим правах більшої вірогідності, захищеності. Вони присутні в митній справі і мк україни встановив, що митні органи можуть надавати заінтересованим особам, у тім числі й на оплатній основі, консультації з питань митної справи, а також тексти опублікованих нормативно - правових актів із зазначенням питань. Отже, митна справа є специфічною діяльністю держави та створених нею митних органів у взаємодії з іншими державними органами щодо забезпечення зовнішньополітичної і особливо зовнішньоекономічної діяльності суб єктів підприємництва. Вона здійснюється в межах митної політики, має багатоцільовий характер, слугує задоволенню інтересів та потреб фізичних та юридичних осіб і самої держави.

В той же час митна справа завжди спрямована на досягнення гуманітарних, політичних, економічних, фіскальних, правоохоронних і регулятивних завдань держави.

Гуманітарна сфера пов язана із забезпеченням прав та інтересів людини, у тому числі на вільне пересування і спілкування, вільне забезпечення своїх культурних, професійних та інших потреб на основі кращих досягнень людства. При цьому економічна мета митної діяльності полягає у захисті економічних інтересів та національного ринку, стягненні митних платежів при переміщенні товарів та предметів через митний кордон. Відповідно до номенклатури митних товарів також стягується мито, податок на додану вартість, акцизні та інші збори, у тому числі й за митне оформлення, зберігання товарів, їх митне супроводження. Попри позитивні зрушення у діяльності дмсу виявились негативні тенденції за що воно у цілому та регіональні митниці були піддані жорсткій критиці зі сторони президента україни.

Були виявлені чисельні факти ввезення на територію україни за сприяння посадових осіб митних органів транспортних засобів без сплати мита, чи сплати мита за мінімальними ставками.

Регуляторна політика при здійсненні митної справи є відображенням економічної політики й проводиться відповідно до міжнародних зобов язань україни, необхідності захисту економічної основи власного суверенітету, захисту власного споживацького ринку від засилля низькоякісних товарів, сприяння внутрішньому товаровиробнику, захист від дискримінації з боку інших країн та інше.

Сюди включається також захист державної безпеки, суспільного порядку, моралі, культурного і історичного надбання, охорона тваринного та рослинного світу, довкілля. Одночасно захищаються законні права та інтереси українських підприємців та споживачів ввезеного товару, попередження їх незаконного обігу, особливо наркотиків, зброї, предметів історичної, культурної спадщини.

Тут, як і подальшому, розвиток митної справи та потреба врегулювати митні відносини нерозривно пов язані із виникненням і розвитком економічного обігу і особливо зовнішньої торгівлі. Остання проходила через певні ритуали (правила), які з появою письма і чисел отримали закріплення як певні ритуали і слугували активізації зовнішньої торгівлі. Саме намагання уніфікувати порядок обміну товарами при появі грошей дозволило придумати перші тарифи, організувати внутрішній та зовнішній торговий простір, наповнити товари логічною інформацією і економічним змістом див. Такі заходи дозволяли уникнути воєнних конфліктів, або при необґрунтованому збільшенні мита й забороні пропуску товарів навіть слугували приводом для воєн. Відомо також, що найбільш розвинута митна система була в римі, що й не дивно з огляду на довершеність римського права та його явну спрямованість на обслуговування товарообігу.

Одним із послідовників ісуса христа був митник матвій, що збирав податки для риму і чесно ставився до своїх обов язків, лагідно та уважно ставився до платників податків. Тому при провезенні товару чи пересуванні через митну територію тарифи стали стягуватися окремими князівствами, що з часом стало заважати пересуванню товарів. У тому разі, коли усередині країни було достатньо якого - небудь товару то ставки мита підвищувались і навпаки, якщо відчувався недостаток, то вони знижувалися. історично це розвивалось у рамках київської русі та окремих князівств від стягнення грошових чи натуральних зборів із реалізованих товарів у районах пожвавлення торгівлі чи на перехрестях торгових шляхів. їх поява у східних слов ян відноситься до vііі століття та пов язується багатьма істориками із започаткуванням та розвитком торгівлі із візантією та іншими державами.

У міру того як складалося саме поняття торгового мита і супутніх їм торгових зборів за право купівлі - продажу товарів на чужій території, формувалися звичаї, правила і процедури їхнього стягнення або повного чи часткового звільнення від цього обов язку.

Вони встановлювалися відповідно до потреб економіки та торгового обміну з тою чи іншою країною, потребою в певному товарі чи необхідності збути його надлишок усередині країни.

Ключевський вважав, що порядок торгових відносин київської русі з візантією на безмитній основі і взаємному сприянні, був встановлений договорами князів олега й ігоря, став головним підґрунтям, що підготував прийняття християнства руссю. Як необхідний атрибут внутрішньої і зовнішньої торгівлі, митниця своєю діяльністю впливала на формування сприятливого торговельно - економічного режиму в країні. Вона забезпечувала життєдайний вплив торгівлі на політичну, економічну і соціальну сфери суспільного життя, у тому числі на становлення загальноросійського ринку, включення його в сферу міждержавного обміну.

Було засновано „вільний порт”, через який та інші білоруські землі, що входили до україни (могилів, гомель, чаус) полегшувався шлях до балтійського моря. Без всякого задержания і гамування всюди пропущено так самих, яко і факторів їх, мит жадних торгових і подачок або у них не витягано, а хто б спротивний бил волі нашой і дорогі тоєї їм заборонял і мито не витягал. Щодо торгівлі та безпеки, де передбачалося право українських купців на безмитну торгівля з турками, купувати та зводити споруди під склади в містах та портах цісаря турецького та проживати з усілякими вільностями без будь - яких податків. Отримала з відня привілей вільного торгового міста, купці якого могли безмитно торгувати в межах австрійської та російської імперій, польщі та інших країн. Броди на найбільші села біля російського кордону були „вільним митним округом” і проголошене головною митницею на східному кордоні австрійської імперії. Як стверджують історики, саме становлення митної справи стало вирішальним фактором становлення російської державності та об єднання розрізнених князівств у єдину державу.

При всій складності і суперечливості історичного шляху розвитку митниці досвід його свідчить про те, що митна справа, митна політика склалися як найважливіша сфера економічної політики держави, інструмент регулювання зовнішньої торгівлі і захисту національних інтересів. Після припинення української держави митна справа розвивалась на її території за загальними правилами та на основі законодавства росії, де склалась система митних органів на чолі із наказом великої казни.

Разом з тим, як стверджується в ряді джерел, внаслідок особливого геоекономічного положення розвитку цукрової промисловості, виробництва горілки та інших товарів в україні розвиток митних органів й митної справи загалом йшов попереду інших регіонів росії. із самого словосполучення випливає, що митна справа у власному змісті означає діяльність, здійснювану митницею і взаємодіючими з нею іншими державними і недержавними органами.

Митні установи колишньої російської імперії залишилися у віданні департаменту митних зборів міністерства фінансів тимчасового уряду і постановою від 28 лютого 1917р. Був створений митно - тарифний комітет були призначені представники від ради з їздів представників торгівлі та промисловості, ради з їздів представників біржової торгівлі та сільського господарства. Московського біржового комітету, військово - економічного товариства, петроградської ради робітничих і солдатських депутатів, ради всеросійських з їздів кооперативів і всеросійської ради селянських депутатів. Відповідно до нього обкладання мит - ними податками товарів, що перевозяться через кордон, було передано у безперечне відання центральної державної ради.

Влада в україні перейшла до гетьмана скоропадського то державні службовці і навіть службовці недержавних і цивільних відомств повинні були присягнути на вірність україні та скласти іспит на знання української мови.

Був укладений договір між ррфср та українською державою, за яким на кордонах з росією, австрією та місцях, окупованих німеччиною, утворювалися митні нагляди.

Управляючий митниці; його помічник; 3 старших контролери; скарбник; завідуючий пакгаузним відділенням; його помічник; доглядач складу; помічник діловода; 5 старших рахівників і 1 рахівник; архіваріус; 14 помічників наглядача складів і розряду.

Мтк був дорадчо - координаційним органом і координував роботу не тільки центральних органів управління, що мали відношення до зовнішньої торгівлі, але й органів управління союзних республік. Наркомат зовнішньої торгівлі; головне митне управління (у складі нкзт); уповноважений нкзт при рнк союзної республіки; управління при уповноваженому нкзт при рнк ср; митні установи (митниці і, 2, 3 - го розряду, митні пости). Нагляд за виконанням митними установами союзної республіки законів, розпоряджень центральних загальносоюзних органів з питань митної справи; ревізія всіх митних установ республіки; розгляд усіх справ про конфлікти, скарги між митними установами і місцевими органами влади; розробка конкретних заходів по боротьбі з контрабандою в масштабах срср; представництво в уряді срср з питань митної справи.

З лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності та розширенням прав регіонів у цій сфері виникла потреба створення митних органів безпосередньо на місцях вироблення експортного товару.

Виходячи з того, що забезпечення економічної самостійності україни є важливою умовою державного суверенітету, україна самостійно визначає свій економічний статус та стратегію соціально - економічного розвитку в інтересах народу україни.

З виходом україни з радянського союзу переважно на базі залишків митної структури срср та активного сприяння органів внутрішніх справ у прикордонних регіонах стали формуватися митні пости, а митниці на західному та південному контролі та в міжнародних аеропортах були підпорядковані україні та набули нового статусу.

На той час від колишнього срср на території україни залишилося 26 митниць, багато з яких розташовувалося в орендованих приміщеннях, та автомобільні пункти пропуску, чотири з яких було побудовано в 50 - 60 - х рр. Та створення міжвідомчої митно - тарифної ради україни, до якої увійшли представники кабінету міністрів, міністерства зовнішньоекономічних зв язків і торгівлі. У москві на засіданні глав держав - учасників снд було прийнято декларацію про поетапний вступ до економічного союзу і підготовку відповідних угод, спрямованих на його забезпечення. Україна не входить у митний союз, але вона повинна дотримуватись хоча встановлених для його учасників транзитних правил під загрозою втрати позицій як транспортний коридор. В результаті перетворень було сформовано дієздатний центральний орган управління митною справою, 10 регіональних митниць, 42 митниці, 195 митних постів, 12 спеціалізованих митних установ (митні лабораторії, навчальні заклади тощо). Сергєєв), в якому розглядаються актуальні питання, пов’язані з працевлаштуванням, пенсійним, соціальним забезпеченням, вимогами до кваліфікації, порядком підготовки та перепідготовки моряків, нормативно - правова база щодо роботи моряків в інших країнах. Значним науковим внеском є праці вчених кафедри, опубліковані в наукових збірниках і періодичних наукових виданнях, загальна чисельність яких становить близько восьмисот. Створення кафедри стало давно очікуваним і надзвичайно необхідним відгуком на стабільно зростаючий тими роками і не втрачаючий своєї актуальності до сьогодні, попит на підвищення якості підготовки фахівців у сфері міжнародної торгівлі, морського транспорту та митної справи.

Особливе значення надавала також і специфіка одеського регіону та міста одеси, як морської столиці україни, традиційного центру торгівлі та мореплавства. Багато років (грудень 1997 – серпень 2013) кафедру очолював відомий український адміністративіст, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки україни є. Також кафедра бере активну участь в підготовці висококваліфікованих наукових, науково - педагогічних кадрів та бере участь в науково - дослідній роботі університету.

Коментарі