річну контрольну роботу з історії давнього світу 6 класу
Сформувати в учнів уявлення про давній схід, з’ясувати причини виникнення найдавніших держав у цьому регіоні; надати знання про географічні та природні умови єгипту, дослідити зв’язок між природними умовами та особливостями господарського життя країни; засвоїти нові терміни та поняття. Давнім сходом називають величезний географічний регіон, який тягнеться із заходу на схід від північної африки (карфаген) до далекого сходу — китаю та японії. З півночі на південь давній схід охоплює територію від центральної африки до кавказьких гір. Природні умови різних територій давнього сходу мають свої особливості, проте існують й загальні риси.
Ніл — у єгипті, евфрат і тигр — у месопотамії, інд та ганг — в індії, хуанхе та янцзи — в китаї. Річки поєднували різні райони країни та створювали можливість для торгівлі усередині та поза межами країни.
Пониззя річок зазвичай заболочувалися, а трохи подалі земля вже висихала від спеки, перетворюючись на пустелю. Була потрібна праця багатьох поколінь, щоб осушити болота, провести канали для рівномірного постачання водою усієї країни, вміти протистояти повеням. Саме тут виникла перша в історії людства цивілізація — спільнота людей, поєднаних самобутніми рисами культури.
На території давнього сходу з’явилися перші держави — спільноти людей, які проживають на певній території та мають певне управління, яке здійснюється або органами влади, або правителями.
Місто, оточене каналами та полями, ставало центром управління та релігії і контролювало сільську общину, яка містилася навколо міста. Необхідність об’єднання зусиль міста та сільської общини призвело до посилення ролі держави й появи особливої форми держави - деспотії. На чолі держави стояв правитель, який мав всю повноту влади і вважався власником усієї землі. У правителя були помічники - урядовці, які не тільки стягували податки з населення, але й організовували спільні сільськогосподарські роботи, будівництво, стежили за станом каналів, набирали воїнів для військових походів, судили.
На основі матеріалу підручника, карти атласу та історичних текстів (тексти додаються) описати особливості природи нільської долини.
Країна за - тиснена з двох сторін пустелями, горами, непрохідні болота вкривали значну територію країни.
Для осушення цих земель необхідна була організація великої кількості людей, координація їх дій. На узвишшя вода не доходила, тому її подавали спеціальними пристроями (шадуф), схожими на український журавель. Для зрошення ланів, розташованих далеко від річки, селяни викопували від русла нілу канали, а від них невеликі канавки, які підводили воду до полів. Спостереження за розливами нілу, оскільки вони відбувалися з однаковими проміжками часу, спонукало єгиптян створити власний календар. Тому посівний сезон єгиптяни проводили після розливу нілу, коли поля були добре зволожені та вкривалися родючим мулом (листопад, грудень). На засіяне поле виганяли худобу, щоб тварини своїми ратицями втоптали зерно в землю. Використання на сільгоспроботах тварин вимагало дуже добре розвиненого скотарства. Ковалі, додаючи до міді олово, кували бронзові мотики, мечі, ножі; склярі виготовляли різнокольорове скло, успішно розвивалася торгівля. єгиптяни були середнього зросту, смагляві, широкоплечі, з чорним прямим волоссям.
Коментарі
Дописати коментар